1. Виберіть безсполучникове складне речення.
A) Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало (Т. Шевченко).
Б) Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Яновський).
B) Ми не лукавили з тобою, ми йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко).
Г) Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль
(Панас Мирний).
2. Позпачте безсполучникове складне речення, між частинами якого смисловий зв’язок – протиставлення
подій і явищ.
A) Мати вірила: земля усе знає (М. Стельмах).
Б) Два голуби гудуть, голубка туркоче (Народна творчість).
B) Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).
Г) Не русалонька блукає – то дівчина ходить (Т. Шевченко).
3. Виберіть речення, яке відповідає схемі [ ] – [ ]. (розділові знаки пропущено).
A) Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять (Леся Українка).
Б) Вітер віє на долину колише билину рід до роду листи пише та на Україну (Народна творчість).
B) Явір зелененький на воду схилився козак молоденький сильно зажурився (Народна творчість).
Г) Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде (Л. Костенко).
4. Позначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.
A) Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться (Народна творчість).
Б) Мрія ставала дійсністю, дійсність була схожа на мрію (Л. Дмитерко).
B) Шумить вода, весною повіва, земля квіточки викида (П. Грабовський).
Г) Мені здається: твої очі у мою душу світять з вишини (В. Сосюра).
5. Позначте розділовий знак, який пропущено в реченні данного завдання тест контроль.
Бувають дивні на землі діласеред зими черешня зацвіла (Д. Павличко).
А) Кома; В) тире;
Б) двокрапка; Г) o крапка з комою.
6. Виберіть правильний синтаксичний аналіз речення.
Не кидай іскри в попіл: сама згорить і село спалить (Народна творчість).
A) Безсполучникове складне речення, складається з двох граматичні основи: 1. не кидай; 2.
згорить і спалить), смисловий зв’язок між частинами – протиставлення явищ.
Б) Безсполучникове складне речення, складається з двох граматичні основи: 1. не кидай іскри; 2.
сама згорить і спалить), смисловий зв’язок між частинами – пояснення.
B) Безсполучникове складне речення, складається з двох граматичні основи: 1. не кидай; 2. сама
згорить і спалить), смисловий зв’язок між частинами – пояснення.
Г) Безсполучникове складне речення, складається з двох граматичні основи: 1. не кидай; 2. сама
згорить і спалить), смисловий зв’язок між частинами – наслідок.
Завдання 7-9 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою,
доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між безсполучниковими складними реченнями
1. Одночасність подій;
2. часова послідовність;
3. протиставлення явищ;
4. причинові;
A) Плакала чорна троянда, біла троянда сміялась (Н. Хоменко).
Б) Заходило сонце, у вузесеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на
триніжках вечеря (Г. Тютюнник).
B) Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна (Т. Шевченко).
Г) Вбігаю в ліс – гриби (О. Довженко).
Д) Сонце зайшло, степові озера стали на якийсь час темно-червоними (О. Гончар).
8. Установіть відповідність між складними безсполучниковими реченнями та розділовими знаками,
пропущених у них.
1. Кома;
2. двокрапка;
3. тире;
4. крапка з комою.
А) Було колись в одній країні сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).
Б) З лісу шепче гілка з жита перепілка з-з широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко).
В) Росла, росла дівчинонька та й на порі стала ждала, ждала козаченька та й плакати стала (Народ на
творчість).
Г) Поети йдуть за горизонт поезія залишається з вічністю (Ю. Забашта).
Д) Від того, … сонце ніколи не заглядало в це тісне місце, тут завсігди було волого (Панас Мирний).
9. Установіть відповідність між схемами та безсполучниковими складними реченнями (розділові знаки
пропущено).
1. [] – [],[].
2. [], [], [].
3. []:[].
4. []:[], [], [].
A) Сім’я вечеря біля хати вечірня зіронька встає дочка вечерять подає.
Б) У всякого своя доля і свій шлях широкий той мурує той руйнує той неситим оком за край світа зазира.
B) Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
Г) Умовк Кобзар сумуючи щось руки не грають.
Д) Зійде сонце утру сльози ніхто не побачить. (З творів Т. Шевченка)
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
Жайворонкові пісні
(1) Восени жайворонки зі своїми чудотворними піснями відлітають до вирію. (2) Сиротіють без них степи й
небеса, сиротіють людські душі.
(3) Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріскається лід на річці. (4) Де
забарилася весна, чому не квапиться в рідні краї? (5) Та ось повернулась із вирію весна, а з нею і
жайворонки. (6) Прилетіли не самі, а разом із своїми піснями. (7) Ось злетіли птахи в піднебесся і зазвучали
пісні – одна, друга, третя!
(За Є. Гуцалом)
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.