1. Виберіть продовження речення. Прислівник – це...
А. Самостійна частина мови, що означає дію або стан.
Б. Самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії чи стану,
ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.
В. Особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією.
Г. Незмінна форма дієслова, яка, поєднуючи ознаки дієслова та
прислівника, вказує на додаткову дію,
2. Яка найважливіша морфологічна ознака прислівника?
А. Незмінність.
Б. Вид (доконаний, недоконаний).
В. Час (теперішній, минулий).
Г. Перехідність/неперехідність.
3. Яку синтаксичну роль виконує прислівник, якщо відноситься до іменника й
виражає ознаку предмета?
А. Додатка.
Б. Означення.
В. Обставини.
Г. Присудка.
Алл
4. Виберіть слово, яке відповідає поданій схемі:
А. По-нашому.
Б. Зверху.
В. Найбільше.
Г. По-батьківськи.
Життя... У кожного воно різне. І у кожного воно різне радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів.
«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено
одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина,
пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи
зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...
Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на
запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта
щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс
життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких,
хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження
кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету,
утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.
Втім, згадуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших.
Объяснение:
Гарних вам оцінок!!!
Думаючи, обираючи та інші шукай
- Привіт.
- Привіт.
- Скажи, а чому ти зі мною спілкуєшся?
- Ти дуже цікава людина та дотримуєшся культури мовлення.
- Ти теж. Мене дуже приваблюють люди, які дотримуються певних етичних правил у своєму спілкуванні.
- А як ти розумієш вислів "культура мовлення"?
- Ну, це сукупність якостей, до я ких належать : точність, зрозумілість, виразність, правильність...
- Так, а ще - чистота мови, багатство та різноманітність.
- А який співрозмовник для тебе найкращий, він повинен дотримуватися лише культури мовлення?
- Ні, ще - культури поведінки.
- Так, я згодна з тобою. Це теж дуже важливо.
- Культура спілкування формується багатьма поколіннями.
- Тому кожен повинен не лише зберігти, а й примножити спадщину предків.
Для багатьох мільйонів людей у всьому світі обмін інформацією через Інтернет став легким, швидким і більше зручним, ніж за до традиційних засобів спілкування. Але разом із тим всесвітня павутина, за визначенням Станіслава Лема, є «величезним смітником».
У минулих епохах людина головним чином функціонувала на підставі того, ким вона була, якими задатками, здібностями чи вміннями володіла, а її положення в суспільстві перше за все визначалося тим, чого людина досягла в роботі над собою. Найближче оточення людини звичайно відігравало вирішальну роль в її вихованні, процесі ідентифікації та соціалізації, виборі своєї філософії та життєвої дороги.
Сьогодні на людину у величезному ступені має вплив інформація, яка поступає до неї через телебачення, радіо, Інтернет, пресу тощо. Саме вони моделюють б мислення, прийняття рішень і здібності діяти.
Кіберсвіт пристосував традиційні засоби масової комунікації до своїх можливостей. Сьогодні кожний може сам зарезервувати місце в літаку й оплатити переліт за до кредитки. Як гриби після дощу, з'являються Інтернет-магазини, інтерактивні музеї, барвисті тривимірні ілюстрації всіх регіонів і міст світу, що дає можливість подорожувати не виходячи з дому.
Віртуальна реальність приховує величезні можливості. Тривимірний світ вимагає від нас підтвердження автентичності наших слів, переконань, що нерідко вимагає від нас досить великих зусиль. Кіберсвіт усе приймає або за аксіому, або, для контрасту, усе відкидає. Цей світ став таким, в якому тільки думка є сьогоденням, а матерія є ілюзією. І від нас самих залежить дуже багато, навіть то, які емоції ми хочемо відчувати, а які відкидаємо. За до одного кліка мишкою ми можемо опинитися по інший бік земної кулі або в повністю іншій галактиці. Це світ, який не здатний нас ранити, якщо ми самі йому цього не дозволимо.
У віртуальній реальності неможливо визначити ані вік, ані стать, ані мотиви, якими керується особа, з якою ми щойно познайомилися за до Мережі. Анонімність знижує шанси отримання належної нагороди за суспільно корисну дію, як і покарання за антигромадську. Анонімність упливає на безпеку членів Інтернет-співтовариства.
Інтернет перетворюється на найбільший ринок праці. Підбір відповідного працівника все частіше починається з пошуку ресурсів «глобальної мережі», тому що традиційних медіа вже не достатньо. І навпаки, коли хтось прагне поміняти місце роботи, то користується спеціалізованими сервісами, де на його чекають тисячі пропозицій.
Объяснение: