1. Визнач тему, головну думку тексту, запиши їх.

2.
Склади і запиши тези.

Унікальним мистецьким явищем — і то не тільки на тлі українського
мистецтва — є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який,
попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу.
Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. За 10 років до того
батько Миколи переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині
передмістя Чернівців). Пізніше доля завела родину до Німеччини. Вже
там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки.
1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну

силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили за-
кінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта),

а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто.

Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідли-
вості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж,

яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затис-
кувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий іб Микола

виконував дивовижні малярські та графічні роботи, технічній досконалос-
ті яких міг позаздрити будь-який митець. Працюючи по 16–18 годин на

добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт.

Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, об-
кладинки книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнан-
ня, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії,

Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був
членом Української спілки образотворчих митців
США й Канади, а також Міжнародної Асоціації
митців, що малюють вустами і пальцями ніг.

В Україні творчість Миколи Бідняка упро-
довж тривалого часу була майже незнаною.

1991 року він був обраний професором Львівської
академії мистецтв. 1995 року Микола Бідняк

став лауреатом Державної премії України ім. Та-
раса Шевченка. Кілька робіт митець передав На-
ціональному музею у Львові для постійно діючої

експозиції.
Як член світової Асоціації митців-інвалідів
Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів
України, які, не скорившись долі, прагнуть жити
повноцінним життям і приносити користь. Таких

художник залучив до роботи в асоціації, що на-
давала їм відчутної творчої й матеріальної під-
тримки.

Показать ответ

Ответ:

alenadevyataya

10.11.2020 16:16

Объяснение:

У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”.

Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде просто соромно сісти на гойдалки у дворі – бабці на лаві будуть з мене сміятися.

У дитинстві ти неначе безстрашний: багато що здається незнайомим і незвіданим, а тобі потрібно все це вивчити. Чуєш загрози дорослих: туди не йди, того не роби, цього не бери. Внутрішній голос вмовляє порушити всі ці заборони. І в 99 відсотках я так і робила: відкушувала раніше встановленого часу шматочки від іменинного торта сестри, тікала далеко від дому, бруднила одяг.

Отримувала наганяй, але все одно була щаслива – я дізнавалася щось нове.

А як легко було мене привести в захват: жуйка, морозиво, наклейка з улюбленим мультфільмом – від усіх цих дурниць я перебувала на сьомому небі від щастя. І мало що мене тоді могло засмутити: поставили в кут – не проблема, побилася з подружкою – завтра замиримось, впала з велосипеда – скоро заживе.

Дитинство було щасливою порою в моєму житті: саме тоді я познайомилася з моїми найкращими друзями, вперше закохалася, наробила багато пустощів. Чомусь я не можу згадати чогось сумного з того часу, напевно, дитинство – це чарівна пора, коли швидко забуваються образи та прикрощі.

0,0(0 оценок)

Ответ: