1. Яка улюблена кімната в будинку? Чому? Опишіть форми, які можна побачити там. 2. Розкажіть про останній раз, коли ви відвідали знамениту будівлю чи пам’ятник. Що це було? Як це виглядало? 3. Опишіть будинок, який вам не подобається. Чому вам це не подобається? 4. Охарактеризуйте будівлю, що знає, у вашому рідному місті.

Б) 6

Объяснение:

Частини мови діляться на самостійні та службові.

6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.

Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.

Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.

Службові частини мови.

Проблемними для визначення є службові частини мови.

Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:

Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.

Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.

Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:

не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.

Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.

Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).

      Розставити розділові знаки слід так:

     Ольгу Косач знають як відому письменницю Олену Пчілку. Значною постаттю у світовій літературі стала її донька – Леся Українка; син Михайло взяв псевдонім «Обачний». Ці псевдоніми придумала Олена Пчілка. Сама вона впродовж життя підписувалася тільки псевдонімом.

      Пояснення:

      Ольгу Косач знають як відому письменницю Олену Пчілку. Значною постаттю у світовій літературі стала її донька – Леся Українка (тире між підметом і присудком); (ставимо крапку з комою, бо вона має стояти між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком, якщо ці речення вказують на відносно самостійні події) син Михайло взяв псевдонім «Обачний». Ці псевдоніми придумала Олена Пчілка. Сама вона впродовж життя підписувалася тільки псевдонімом.