2. У реченні: Уроки в мене давно зроблені дієприкметник виконує синтаксичну роль
додатка
означення
обставини
присудка
3. Лише активні дієприкметники наведено в рядку *
печений, зів’ялий, бачений
колотий, посивілий, ріжучий
світліючий, пожовкле, змарнілий
звернений, знищений, опрацьовані
4. Лише пасивні дієприкметники наведено в рядку
печений, промоклий, бачений
колотий, посивілий, ріжучий
світліючий, пожовкле, змарнілий
звернений, знищений, витертий
5. Від дієслова СКАЗАТИ можна утворити
активний дієприкметник теперішнього часу
активний дієприкметник минулого часу
пасивний дієприкметник минулого часу
дієприкметник утворити не можна
6. Дієприкметниковий зворот є в реченні (розділові знаки пропущені) *
Обмілілі худорляві кущі гойдались під вітром.
Жовтіла на нескошених полях стерня.
За одного битого двох небитих дають.
За лісом починалась розкидане в горах та глибоких ярах село.
7. Дієприкметниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) *
Людина наділена співчуттям ніколи не пройде мимо горя.
Обличчя матері обвітрене й засмагле на ланах стало більш яснішим.
Пісню написану Андрієм Малишком і сьогодні радо слухають.
Зароблений чесною працею хліб був дуже смачним.
8. Дієприкметниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Душа освітлена любов’ю ніколи не черствіє.
Обважнілі від плоду сади стояли непорушно.
Народ відроджений у битвах піднявся із колін.
П’ять зошитів покладених один на одний лежали перед ним, наче сокровенний скарб.
9. Дієприкметниковий зворот треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Залитий сонцем степ розкинувся перед нами.
Через вікно зазирнув клапоть неба присипаний срібним пилом.
Повитий туманом острів пливе в морі.
Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.
10. Позначте речення, у якому дієприкметниковий зворот відокремлюється комами:
У степу запахло розворушеною лемешами землею.
Яскраво зеленів облитий дощами озимий клин на пагорбах за містом.
Був сонячний день сповнений невгамовного пташиного щебетання.
Мрію про весну, опушені білим хутром берези й осики, клени і ялини, граби і дуби.
11. Правильно розставлено розділові знаки при відокремленому означенні в реченні
У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.
За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.
Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.
Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться.
12. Правильно розставлено розділові знаки при відокремленому означенні в реченні
А думи в слово перелиті і після тебе будуть жити.
Думка, погано висловлена, втрачає свою цінність.
Перед тобою, собор оповитий чародійницькою тайною.
Побілена матір’ю хата, за гостей.
Я так розумію це розпорядок дня)
Объяснение:
О дев'ятій годині потрібно прокинутися.
Через п'ятнадцять хвилин варто поснідати.
Через сорок п'ять хвилин почнуться онлайн-уроки.
Вони закінчуються о одинадцятій годині тридцять хвилин.
Далі можна п'ятнадцять хвилин перепочити.
Після невеликої перерви потрібно виконати подані домашні завдання.
Після плідної праці варто пообідати. Час обіду почнеться приблизно о чотирнадцятій годині.
Інша половина дня може бути проведена по різному, здебільшого заради саморозвитку.
Варто лягти спати не пізніше одинадцятої години вечора, щоб прокинутися зі 《свіжою головою 》 .
8. Які тропи використано в цьому уривку: „Широкий Дніпр не гомонить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить”? („Причинна”)
Б Метафору та алегорію.
9. За народною уявою, русалки — це дівчата або жінки („ Причинна”), які:
Б Були прокляті матерями.
10. Русалки знову поверталися до води („Причинна”)...
В Закукурікали півні.
11. Через що русалки були небезпечними для людей? („Причинна”) Вони могли:
Г Залоскотати до смерті.
12. „За що ж ти караєш її молоду?” — з цим питанням звертається автор у творі „Причинна”...
Г Бога.
13. З якої причини, на думку героїні балади, досі не повернувся її коханий? („Причинна”)
В Бо, може, іншу покохав.
14. Який ворог українців „ходив, де чорніє гай над водою”? („Причинна”)
Г Ляхи.
15. Міфічні істоти („Причинна”) вилізали вночі з Дніпра на берег...
Б Погрітися під місячним сяйвом.
16. Молода молодиця на початку поеми розмовляє з:
в) туманом
17. У неї:
б) є батько й мати,
18. Яка радість скрасила старість Насті з чоловіком?
в) підкинута дитина
19. Як назвали дитину?
а) Марком,
20.Чому наймичка Ганна так радо доглядала хлопця?
б) він був її дитиною,
21.Чому на час синового весілля Ганна пішла в Київ?
в) не захотіла бути матір’ю на весіллі, щоб не скомпрометувати сина.
22. Як ставилась синова дружина до Ганни?
а) поважала і шанувала,
23. Як часто Ганна ходила молитись у Київ?
а) раз на рік,
24. Скільки внуків було в Ганни?
а) двоє,
25. Ким став Ганнин син, коли виріс?
б) чумаком
26. Чому хвора Ганна дожидалась сина?
б) щоб розказати, хто його мати,
27. Яка головна ідея поеми?
в) звеличення святої материнської любові