2речення з орфограмамы для 7 класу

Тато з мамою збираються іти на ярмарок до Сігету. Господи, яка то радість для нас! Починаємо ковтати слину та облизуватись від згадки про солодку халву, глюкоз та бісквіти в позолочених папірцях. – На кого б малого залишити? – питається більш сама у себе мати. Це про Іванка, бо я вже першокласник, нівроку! Коли вийду з школи, то перш зупиняюсь дражнити Калаїшину собаку, поки бідна не захрипне гарчачи, опісля перехожу дорогу сисикатися з Семенишим гусаком, а вже потім іду в гості до старого Микити, який вгощає мене медом, поки я розказую йому всі шкільні новини, бо старого Бджолу, як його прозвали хлопці, страх цікавить знати все. І ось, як бачите, поки доплентаюся додому, тато з мамою могли б не з Сігету, а з Бухаресту повернутися. – Може, у Марії Гафіїної? – допомагає їй тато. – Та де? – махає рукою мама. – Відколи ці бешкетники взули її кота в горіхові шкаралупи ні чути не хоче. – А в старої Олени? – Ні та не захоче, бо носилися верхи на її козі. – А в Параски? – продовжує тато. – Глечик з молоком розбили. І так перелічили всіх сусідок, але на кого залишити Іванка – не знайшли. – Ну і славні в мене бахури, є чим гордитись, – погрозив нам тато пальцем. Я нібито не побачив того, а Іванко ані пис... Запхав по лікті руки у кишені і мовчки гойдає собі ногами та раз у раз на мене поглядає, немов хоче сказати: «Бач, яка я поважна особа, ось скільки клопочуть собі голови, поки вирішать на кого мене залишити». – А може б пішов з ним у школу? – киває тато головою у мій бік. – Йому олівець та клаптик паперу, і сидітиме тихо, як риба у воді, чи не так, Іванку? Іванко мовчки махає головою, що так, а мені приходить завити, як Николаїшина собака. Знаю я те «як риба у воді», – лиш його зачепить якийсь хлопець, розквасить губи і верещить, як у зубного лікаря. Ще не встигли ми добре через поріг класу переступити, а вчитель до нас: – Сьогодні в нас відкритий урок, інспекція приходить аж з Бая Маре, то ж молю вас, діточки, будьте чемні та тихі, аби муху чути в класі, а коли вже хочете щось сказати, то підіймайте гарненько два пальці вгору, добре? У нас від тої «інспекції з Бая Маре» аж мороз спиною поліз. Учитель повісив на стіну картину, на якій була намальована оса і, дивлячись на інспекторів почав: – Сьогодні будемо вивчати букву С. Ось тут на картині намальована оса, а під нею знаходяться три букви: буква О, буква С та буква А. Хто з вас може прочитати разом слово, написане під малюнком? Ми ні пис... Вчитель інспекцію питає, думаємо собі, бо інакше не радив був нам зберігати тишину, «аби муху чути в класі». – Ну, що написано під малюнком? – повторює вчитель. В класі, мабуть, ні одної мухи, бо інакше б її чути, така тиша. – Ну, тоді скажіть, що тут намалювано? – вказує вчитель на осу. Ми ні пис... А Іванко враз пирск, два пальці вгору. – О молодець! – похвалив його вчитель, і до інспекторів: – Він ще не ходить до школи, – а потім до Іванка: – Ну, скажи нам, Іванку, що намальовано на цім малюнку? Іванко надувся, як індик, і голосно крикнув: – Муха! Весь клас вибухнув сміхом, навіть учитель з інспекторами розсміялись, а Іванко вже квасить губи, ось-ось заверещить. Хіба не знаю я, те «тихо, як риба у воді»?

Я дуже люблю свою школу. Мені подобається проводити там час. Для мене дні, коли я в школі пролітають дуже швидко і, кожні вихідні я не можу дочекатися, щоб знову піти в неї.

Мій день в школі дуже насичений. Спочатку ми сидимо на уроках. Уроки мені не все подобаються і вчителі бувають не дуже, але це не кожен день. Іноді дні просто чудові, особливо якщо є фізкультура і малювання. Я дуже люблю грати в м'яч на фізкультурі. Мені подобається футбол, але вчитель не завжди дозволяє грати з хлопцями. І ще я люблю малювати. Природа у мене виходить найкраще і дуже мені подобається. Вчителька навіть питала, чи не хочу я додатково займатися, але у мене немає часу. Так як після уроків я додатково займаюся танцями. Якщо вибирати між малюванням і танцями, то мені більше подобаються танці. Я дивлюся всі передачі про танці і в майбутньому хочу з танцями зв'язати своє життя.

Після такого напруженого дня приходжу додому і роблю уроки. Танці у мене не кожен день, тому іноді після уроків я можу трохи погуляти з хлопцями в футбол або посидіти з подружками. Іноді я не встигала зробити все уроки, вже було пізно, і мама лаялася, щоб я лягала спати. Але поганих оцінок у мене не було. Я виступала на всіх конкурсах і концертах, тому мені багато прощали. Цим я не хвалюся, але танці вже мені багатьом в житті допомагають.

Час, коли ти в школі найбезтурботніший і радісне. Ти кожен день бачиш своїх друзів, розмовляєш з ними, гуляєш і навіть йдеш додому. Розлучаємося ми з ними зовсім ненадовго, так як зі школи ми поверталися пізно, і час пролетить швидко. І як би я іноді ні втомлювалася, ці всі знання мені в житті обов'язково знадобляться. І тільки потрібно з позитивним настроєм виконувати всі завдання і життя в школі буде найяскравішою і веселою. Шкільний час найулюбленіше.