3. Двокрапку перед однорідними членами речення й тире після них треба ставити у варіанті (розділові знаки пропущено)
А Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили.
Б На столі лежить старовинна зброя іржаві шаблі пістолети стара рапіра патронташ та інше.
В Мемуари щоденникові записи листи усе це найглибші джерела історії України.
Г Полова буває у всякому ділі і в сільському господарстві і в літературі.
Д Все в золоті каштани й вербняки Святошин і Печерськ Березняки.
4. Правильно вжито розділові знаки в реченні
А Мова — це не константна застигла система а живий процес національного мислення.
Б Слово, що приховує недобрі наміри, — грішне, нечисте.
В У слові синтезується ідеальне, та матеріальне, раціоналісте, та ірраціональне.
Г Кожна національна мова і велична і сильна і безсмертна тим, що є універсальним засобом пізнання.
Д Рідне слово — у нас, і навколо нас.
5. Звертання є в усіх реченнях, окрім
А Умудрітеся, немудрі: хто світ оглядає, той і серце ваше знає, і розум лукавий.
Б О земле рідная, не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах.
В Залишали синам ідеалів святу філігрань — Україну любити і вміти за неї страждати.
Г Любі мої всі, не писала я вам сими часами за клопотом, не так передсвятковим, як письменним.
Д Чом, чом, чом, земле моя, чарує так мене краса твоя?
6. Вставне слово, що вказує на джерело думки, вжито в реченні
А Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою.
Б Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами.
В Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе.
Г Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається , по ньому про могли б великі морські кораблі.
Д Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки ті святі!
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Людина — істота соціальна, тому її основна потреба — спілкування, яке часто переростає в дружбу. Що таке дружба? Це безкорисливе почуття, що допомагає людям вижити в нашому світі, повному приємних і неприємних моментів.
Спілкуючись з багатьма людьми, часто замислюєшся: а чи є вони друзями та хто такий друг? Як правило, дружба не народжується раптом. Для того щоб по-справжньому потоваришувати, потрібно пережити разом безліч ситуацій, у яких проявляється характер і вміння виручити один одного. Справжня дружба вимагає відданості, а іноді навіть самопожертви.