3 поданих речень виберіть і запишіть по два словосполучення.
Поясніть, якими членами речення вони виступають.
1. Як не хочеш, щоб знав твій ворог, не кажи і другові
Цвіт - це життя, краса, він завжди на добро. 2. Чорні ниви тремтять молочним маревом.
4. Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поети родяться. 5. Вона вся з тучі й грому, як
з води і роси, — така українська ммова.

« Володимир Винниченко життєвий та творчий шлях скорочено Степан Васильченко біографія скорочено » Тарас Шевченко біографія коротко   22/01/2013 | Біографії, Життєвий шлях, Письменники, Шевченко Тарас Распродажа в разгареТуфли, босоножки, балетки. Все в разы дешевле! Поспешитеlamoda.ua Скидка 70%Не пропустите!Официальная распродажа обуви Reebokmodnakasta.ua Скидка 60%Galaxy Note 3 copyВ связи с закрытием склада распродажа -50%tochtonado.com.ua 399 грнВесна 2014Даже деловой стиль может быть ярким! Пиджаки всех цветовlamoda.ua от 200 грн  Тарас Шевченко 9 березня 1814 — 10 березня 1861  біографія  скорочено Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченка провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту.помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів). Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні). Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».

На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка на верхівку присяде сорока. Часом вона нагадує флюгер; крутиться туди й сюди, невгамовно і рішить про щось своє, а потім, зірвавшись, раптово летіть геть. Горобці частенько сваряться із сороками, а голуби поважно походжають біля ялинок мозаїчними митами, щось викльовуючи з щілин, і приятелюють з горобцями.

Робітники супермаркету ретельно доглядають за ялинками. Обкопують навколо землю. Особливо багато клопоту у них перед Новим роком - треба стежити, щоб ялинки не постраждали від браконьєрів. Мені подобається гуляти цією алеєю. Я вітаюсь з кожною ялинкою, обережно торкаючись пухнастої гілочки, кажу: «Привіт, красуне!»

Ці блакитні смереки красиві у будь-яку пору року, але особливо - сніжною порою, коли на їхньому розложистому гіллі лежить біле покривало, а під самою верхівкою - ані сніжинки. Зелений хвойний намет надійно захищає землю біля підніжжя дерева від снігу.

Якось у цих красунь з’явилися суперниці. Це було під Новий рік, і у великій вітрині супермаркету були виставлені штучні ялинки; причому саме напроти живих лісових красунь. Вийшло своєрідне суперництво: хто ж кращий - рукотворні ялинки чи створені самою природою?

Штучні ялинки були вишукані, неначе причесані, їхні голки неприродно блищали у світлі вітринних ламп. Виглядали вони пихато, а розкішні різнобарвні кулі, що прикрашали пластикові голки, ніби посилювали штучність, ще більше давали зрозуміти, що це дерево не справжнє. Та покупцям було неважливо, що ялинка з пластику. Вони охоче купували їх як новорічний подарунок.

Проте справжні блакитні смереки бачили зірки, дихали морозним повітрям, спілкувалися з птахами. А штучні ялинки покірливо чекали на свою долю. Після свят ялинки з вітрини супермаркету прибрали, несправжні дерева упакували і відправили на склад до наступного свята.

Смереки біля супермаркету залишалися на своєму посту. Цікаво, подумав я,якби ці дерева могли відчувати смуток або радість, міркувати, як люди, як би ви поставилися до своїх штучних побратимів? Чи промовили б заповітні слова: «незаважайте знайомитися!»? А після Нового року чи сумували б за ялинками, які зникли з вітрин великого супермаркету?

Я знову торкаюсь рукою прохолодної ароматної хвої і радію, що завжди зможу прийти на зустріч з цими зеленими красунями.