4. З'ясуйте, в якому з поданих речень вiдсутні другорядні члени з групи підмета. А Будяки малиновоголово про сніги подумали й собі (М. Вінграновський). Б Довго-довго давне лiто давнiло... (М. Вінграновський). в Молоденька хмаринка шука в небі хатинку... (М. Вінграновський). Г Кричить-горить занедбаний мiй дiм... (М. Вінграновський).

Кожне літо ми з братом їздимо відпочивати до бабусі в село. Там дуже красиво ліс, озеро і багато друзів хлопців живуть в селі. Дітвора дуже добре знали місцевість і ми гуляли скрізь і в ліс ходили по гриби і в сад за яблуками і на галявинах збирали ягоди.        Тільки був один покинутий будинок на краю села, ми завжди обходили його стороною. Хлопці казали, що щось нечисте з цим будинком, часто чути якісь кроки, блимає у вікнах світло, стукає дверна клямка, щось гуркотить. Це все було б не страшно, але тільки в цьому будинку вже п'ять років ніхто не живе. Раніше там жила баба Валя з сім'єю, але за станом здоров'я бабусі їм усім довелося виїхати. І стех пір стали чутні в будинку ці незрозумілі звуки.      А діло було так. Коли баба Валя їхала вона в підвалі сховала одну річ і в силу свого віку забула яку і куди її поклала. Але бабуся точно знала, що ця річ дуже потрібна і тепер вона приїжджала в цей будинок і шукала цю річ. А так як вони переїхали дуже далеко, то до заповітного будинку баба Валя добиралася тільки пізно вночі і їй вже доводилося включати ліхтарик, що-б потрапити в своє житло. Цей світ і бачили місцеві жителі, двері в підвал закривалася на залізну клямку і відкриваючи її двері скрипіла. Коли жінка шукала, то переносила всі меблі в будинку і створювався дуже сильний гуркіт в повній тиші.        Коли бабуся Валя вже зневірилася знайти цю річ вона пішла до сусідів і розповіла всю історію і попросила їх про до Виявилося, коли вони від'їжджали, то по дорозі кинули скриньку в якій знаходилася медаль, це бала пам'ять про загиблого у війні її батька. Скриньку знайшов сусідський хлопчик і віддав її бабусі.      Більше в цьому будинку не було чутно ні яких звуком і незабаром туди переїде жити нова сім'я. Діти якої будуть разом з нами гуляти у дворі.

1. Молода господиня пройшла по двору. Чорна, довга, її коса, непорушно лежала на

спині (Г. Тютюнник). 2. Хлопці жевжиками просуваються між дорослими й, безперестан-

ку кричать дзвінкими, веселими голосами (В. Винниченко). 3. Сухий,колючий вітер зірвав

з отаманової Щоки, солону сльозу (Ю. Мушкетик). 4. Захар глядів на молоду пару ясними,

радісними очима (І. Франко). 5. Я на гору, круту, крем'яную, буду камінь тяжкий підіймать

(Леся Українка). 6. Нас, у цю мить, огортає інше тремтливе відчуття ніжності (О. Купрій).

7. Рівний, залитий сонцем, степ, одразу принишк (О. Гончар). 8. Оспіваний поетами, рідний

Київ найбільш чарівний навесні. 9. Самотня, рясно вкрита білим цвітом вишня, нахилила-

ся біля ставу (І. Коваль).​