Мій улюблений куточок - літній луг . Вийдеш на нескошених , зарослої травою луг , і від радості ойкнеш : стільки красується всіляких квітів , схожих на святковий хоровод. По всьому зеленому лузі біліють ромашки , жовтіють кульбаби , цвіте мишачий горошок. А вище всіх, всіх веселіше - лілові дзвіночки. Повзають по билинку строкаті жучки , пурхають різнобарвні метелики . Діловито дзвенять бджоли , з квітки на квітку перелітають важкі волохаті джмелі. На листку подорожника сидить великий зелений коник . Солодким медом пахне рожевий конюшина . Тихо дзюрчить , хлюпоче на лузі струмочок . У жаркий день від нього так і віє прохолодою . Приємно дивитися на чистий блакитний килим розрослися біля струмка незабудок . Дуже гарні і красиві ці маленькі блакитні квіти. У крихітних їх пелюстках як би відбилася блакить літнього неба . Літають над ними бабки , пурхають метелики . Чудова картина! Для мене немає нічого кращого , ніж гуляти по літньому лузі , збирати запашні польові квіти , плести віночки і повертатися додому з величезним букетом квітів .
чарівне закарпаття милує неповторними крає, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. одним із найвидатніших місць області є справжній замок паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в x ст., які проживали тут. першим володарем міцної фортеці став князь федір корятович, який перетворив її у свою резиденцію. він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. навколо споруди ростуть зелені дерева. вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. замок глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. багато людей приходять побувати там, подивитись на мукачеве з висоти.
сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів середньовіччя. я горджуся тим, що завдяки паланку про наше закарпаття говорять навіть за кордом. тому цінуймо та зберігаймо його!
Діловито дзвенять бджоли , з квітки на квітку перелітають важкі волохаті джмелі. На листку подорожника сидить великий зелений коник . Солодким медом пахне рожевий конюшина . Тихо дзюрчить , хлюпоче на лузі струмочок . У жаркий день від нього так і віє прохолодою . Приємно дивитися на чистий блакитний килим розрослися біля струмка незабудок . Дуже гарні і красиві ці маленькі блакитні квіти.
У крихітних їх пелюстках як би відбилася блакить літнього неба . Літають над ними бабки , пурхають метелики . Чудова картина! Для мене немає нічого кращого , ніж гуляти по літньому лузі , збирати запашні польові квіти , плести віночки і повертатися додому з величезним букетом квітів .
містичний замок
чарівне закарпаття милує неповторними крає, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. одним із найвидатніших місць області є справжній замок паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в x ст., які проживали тут. першим володарем міцної фортеці став князь федір корятович, який перетворив її у свою резиденцію. він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. навколо споруди ростуть зелені дерева. вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. замок глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. багато людей приходять побувати там, подивитись на мукачеве з висоти.
сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів середньовіччя. я горджуся тим, що завдяки паланку про наше закарпаття говорять навіть за кордом. тому цінуймо та зберігаймо його!