Знаєте, а я ж не сама на танці захотіла. Мене мама записала. Вона вважає, що я замало рухаюся. Пхе, хай радіє, що я навідміну від однокласників книжки читаю, а не в телефоні зависаю. Але зараз ми не про це.
Отже, записали мене. Я спочатку протестувала. Одного разу й мовчанку(байкот) влаштовувала - нічого не до Промайнув рік, настав сьомий клас... Важко стало - уроків багато, а часу обмаль! Вирішили батьки, що досить з мене фізичної активності.
Я обурилась й кажу: "Дірку від бублика вам, а не мою відмову від танців!" А мати на це й нерозізлилася, тільки дивна така посмішка обличчя ковзнула, загадкова... Ну й вона далі дозволила ходити. А потім я вже й жити без танців не змогла. І на виступи їздила, і так вдома, і як гості прийдуть - завжди отримувала похвали.
Ось воно як дивно буває. Не хочеш, не хочеш, а потім, як полюбиш!
Так, я люблю читати книжки. Чому? Для мене книжка - ще джерело інформації. Читання приносить мені задоволення. Я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці. Що до мене, я люблю читати книжки про Велику Вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори Миколи Трублаїні і Олександра Пушкіна. Читаючи книжку, я занурююсь у вирій подій, переживаю, страждаю, знаходжу та кохаю разом з головним героєм. Інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. Я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.
Знаєте, а я ж не сама на танці захотіла. Мене мама записала. Вона вважає, що я замало рухаюся. Пхе, хай радіє, що я навідміну від однокласників книжки читаю, а не в телефоні зависаю. Але зараз ми не про це.
Отже, записали мене. Я спочатку протестувала. Одного разу й мовчанку(байкот) влаштовувала - нічого не до Промайнув рік, настав сьомий клас... Важко стало - уроків багато, а часу обмаль! Вирішили батьки, що досить з мене фізичної активності.
Я обурилась й кажу: "Дірку від бублика вам, а не мою відмову від танців!" А мати на це й нерозізлилася, тільки дивна така посмішка обличчя ковзнула, загадкова... Ну й вона далі дозволила ходити. А потім я вже й жити без танців не змогла. І на виступи їздила, і так вдома, і як гості прийдуть - завжди отримувала похвали.
Ось воно як дивно буває. Не хочеш, не хочеш, а потім, як полюбиш!
Чи любиш ти читати книжки
Так, я люблю читати книжки. Чому? Для мене книжка - ще джерело інформації. Читання приносить мені задоволення. Я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці. Що до мене, я люблю читати книжки про Велику Вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори Миколи Трублаїні і Олександра Пушкіна. Читаючи книжку, я занурююсь у вирій подій, переживаю, страждаю, знаходжу та кохаю разом з головним героєм. Інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. Я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.