7. Яке із речень відповідає поданій схемі?
(розділові знаки опущено):
[ ], (...), (...), (...),(...),(...):
А. Коли б спитав мене хто-небудь яку музику любив у
ранньому дитинстві який інструмент яких музик яб
сказав що більше за все я любив слухати клепання коси
(О.Довженко).
Б.3 цiї хвилини все те що він бачив навколо себе чув і
відчував повнилося для нього новим змістом йому ніби
вставили інші очі і він ними бачив тепер те чого раніше
не помічав йому ніби підмінили душу і він відчував те
В. Ми милуємося природою і те що в кожного з нас у ці
хвилини відкриваютьсясерця на зустрічкрасі здружує
нас (В.Сухомлинський)
Г. Страшні слова коли вони мовчать коли вони
зненацька причаїлись коли не знаєш з чого їх почать бо
всі слова були уже чиїмись (Л.Костенко).
ів
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
Наверное, у каждого человека есть свое любимое домашнее животное. У большинства моих одноклассников и друзей живут дома кошки, хомяки, собаки. Мне кажется, что жизнь без домашнего питомца станет скучной и неинтересной, ведь, сколько радости приносят нам эти пушистые создания. Я в своем сочинение хочу рассказать вам о питомце, который живет в моей квартире. Это – собака.
Нашему четвероногому верному другу уже пять лет. История его появления проста: мы всей семьей ходили на птичий рынок, чтобы выбрать котенка. Но, когда проходили мимо хозяев, продающих щенков, наше внимание привлек пушистый белый комочек. Комочком оказался щенок беспородной собаки небольшого размера. Щенка продавала женщина, она уверила нас, что с таким «чудом» нам будет весело. Несмотря на то, что целью нашего визита на птичий рынок было приобретение породистого кота (очень уж мама хотела), все сразу забыли об этом. Щенок нас поразил своим умным взглядом, мы приняли единогласное решение, что он будет жить с нами.
Щенка, а это была девочка, назвали Каштанкой. Вы, наверное, уже догадались, что кличку для собаки мы выбрали такую же, как и у «героини» Чеховского рассказа. И не ошиблись. Наша Каштанка оказалась очень умной собакой. Старалась не бедокурить в наше отсутствие, все понимала с первого раза. Кроме того, чем дальше она взрослела, тем очевиднее становилось ее сходство с чеховской Каштанкой: такая же небольшая по размеру, только в цирке ей выступать.
В нашем дворе она сразу стала хозяйкой. Смешно было смотреть, как она предано охраняла территорию детской площадки, когда на нее заходили «чужие» кошки или собаки: маленькая, но, как звонко лаяла. Все наши соседи сразу полюбили Каштанку.
Сейчас нашей Каштанке уже пять лет. Вся моя семья рада, что тогда мы купили ее на птичьем рынке. Она приносит нам много позитивных моментов. Если у кого-то плохое настроение или он чем-то огорчен, Каштанка обязательно «посочувствует». Нашим питомцем мы дорожим и заботимся о нем.