А. Прочитавши матеріал рубрики «До речі…», визначте, який період історії України зображе-

но в наведеному уривку. Обґрунтуйте свій вибір.

Б. З’ясуйте полемічні прийоми, до яких вдалися герої твору.

В. Прокоментуйте характер запитань і відповідей героїв.

Г. Хто з героїв найбільш красномовний? Аргументуйте свій вибір.​

Як красиво попіл носить по салону.

Возять пацани колами, розпливаються райони.

Ні про що шкодувати немає буду; що залишив, небо приховає.

Знову свобода, я пірнаю з головою.

П'яний, п'яний, п'яний дощ пробирає дрож (по шкірі).

Ти ж в ці небеса більше не прийдеш (о боже).

Неусвідомлений туман палить, як вогонь (походу).

П'яний, гордий хлопчина проебал любов.

Вона приходить без сну.

Нікому не говорить, про що мріє.

Гроші, слова, абсолютної ролі не грають.

З голови хвиля, м'яко кайфом тіло обіймає.

Ой, дурень-дурень, ти нічого не розумієш.

Під величезним синім зливою, де залишилися ми з тобою.

Як же рано ваші діти відлітають за любов'ю.

Але занадто багато цьому житті, щоб знати польотів ціну подруга, я не той, з ким бути хотіла ти.

П'яний, п'яний, п'яний дощ ...

Объяснение:

Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.

Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.

Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.

Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…

Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.

Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.

Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.