Безсполучниковим складним зі значенням умови є речення * 1 Скінчив діло - гуляй сміло. 2 Зайшло сонечко, все навколо ожило. 3 Блищало море в яскравому світлі, хвилі билися об берег. 4 Дощик скінчився відразу, хмара щезла.
Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І
Навесні все на землі пробуджується до нового життя. Тане сніг, з'являється молода травичка, на деревах розкриваються бруньки. Навесні прилітають до нас перелітні птахи, починають робити кубельця, готувати домівки для майбутніх пташенят.
Я люблю гати за природою навесні. Люблю дивитися, як усе навкруги оновлюється, відчувати духмяний аромат рослин, - і на душі стає легко і радісно.
Хочеться стати птахом, здійнятися високо в небо і звідти подивитися на природу, що ожила.
Весна - це оновлення в житті, саме за це я люблю її.
Объяснение:
Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І
Весна, по-моєму, - найчудовіша пора року!
Навесні все на землі пробуджується до нового життя. Тане сніг, з'являється молода травичка, на деревах розкриваються бруньки. Навесні прилітають до нас перелітні птахи, починають робити кубельця, готувати домівки для майбутніх пташенят.
Я люблю гати за природою навесні. Люблю дивитися, як усе навкруги оновлюється, відчувати духмяний аромат рослин, - і на душі стає легко і радісно.
Хочеться стати птахом, здійнятися високо в небо і звідти подивитися на природу, що ожила.
Весна - це оновлення в житті, саме за це я люблю її.