Моє рідне місто — Донецьк. Загально відомо, що до 1924 року він звався Юзівка, а з 1924 по 1961 — Сталіне (Сталіно). Це адміністративний центр Донецької області з населенням близько 1000000.
Свою назву наше місто отримало від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області і є дуже красивою, широкою і вражаюче величною.
Влітку в ній гарно купатися, взимку — кататися на ковзанах. Річка є нашим помічником і нашою гордістю.
Загальновідомо, що Донецьк є великим промисловим та фінансовим осередком на сході України, його ще звуть «шахтарською» столицею, тому що в ньому є 24 шахти.
Російський вчений Дмитро Менделєєв провів в нашому місті 3 місяці в 1888 році. І потім написав: «Я був вражений невичерпаним багатством цієї землі...».
Історики стверджують, що геологи знайшли вугілля на глибині 1800 метрів, і в 1957 році було підраховано, що його поклади — 240 620 мільйонів тон.
Багато чоловіків, що живуть у Донецьку, працюють в галузі вугільної промисловості.
Але люди нашого міста не тільки вчаться або працюють. Вони ще й люблять відпочивати з родинами, або друзями-гуляти по вулицях, ходити до музеїв, парків, кінотеатрів і театрів. Ми дуже пишаємося меморіальним комплексом в центрі міста, пам'ятником Тарасу Шевченко, який є копією пам'ятників, що знаходяться в Онтаріо і Канаді.
Жителі міста витрачають достатньо зусиль, щоб навкруги було затишно і красиво. Донецьк відомий своїми чарівними трояндами, які тішать погляд з початку літа і до пізньої осені. Наше місто дуже гостинне і щире, завітайте якнайшвидше!
Народна пісня - це скарб, який ми успадкували від своїх предків і передамо нащадкам. Ця пісенна спадщина дуже багата та різноманітна. Є пісні історичні, в яких йдеться про видатні подіі у історіі нашої держави та видатні історічні постаті. Є пісні побутові, наприклад, колискові. Є дитячі пісеньки, якими бавили немовлят. Є обрядові пісні, що супроводжували майже усі події у житті українця.
Весільні пісні співалися під час весілльної церемонії. Піснями-плачами, або голосінням, проводжали людину в останню путь. Велика частина обрядових пісень сягає корінням у сиву, ще язичницьку, давнину. Наприклад, веснянки, що співали навесні по селах, жниварські пісні, що співали під час жнив. Навіть щедрівки та колядки як жанр дуже старі - подібні пісні, що, по повір'ям, приносять добрим людям здоров'я, добробут та всілякі гаразди, співали ще до прийняття християнства.
В українських народних піснях оспівуються любов та вірність, міцність родини, прославляються позитивні риси українців та засуджуються або осміюються негативні. Тому народні пісні, навіть створені століття тому, до цих пір є актуальними. Іх співали наші предки, їх співаємо зараз ми, їх будуть співати у далекому майбутньому наші нащадки.
Загалом, по народних піснях можна вивчати історію України: бо є пісні і про Богдана Хмельницького, і про Байду, князя Вишневецького, і про хоробрих козаків, що захищали рідну землю від ворогів. Українські народні пісні дуже мелодійні, до них мимоволі всі прислухаються.
Всі свої почуття - радість, смуток, жаль, тугу - народ відображав у піснях. Тому пісня й насправді є душею народу.
Свою назву наше місто отримало від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області і є дуже красивою, широкою і вражаюче величною.
Влітку в ній гарно купатися, взимку — кататися на ковзанах. Річка є нашим помічником і нашою гордістю.
Загальновідомо, що Донецьк є великим промисловим та фінансовим осередком на сході України, його ще звуть «шахтарською» столицею, тому що в ньому є 24 шахти.
Російський вчений Дмитро Менделєєв провів в нашому місті 3 місяці в 1888 році. І потім написав: «Я був вражений невичерпаним багатством цієї землі...».
Історики стверджують, що геологи знайшли вугілля на глибині 1800 метрів, і в 1957 році було підраховано, що його поклади — 240 620 мільйонів тон.
Багато чоловіків, що живуть у Донецьку, працюють в галузі вугільної промисловості.
Але люди нашого міста не тільки вчаться або працюють. Вони ще й люблять відпочивати з родинами, або друзями-гуляти по вулицях, ходити до музеїв, парків, кінотеатрів і театрів. Ми дуже пишаємося меморіальним комплексом в центрі міста, пам'ятником Тарасу Шевченко, який є копією пам'ятників, що знаходяться в Онтаріо і Канаді.
Жителі міста витрачають достатньо зусиль, щоб навкруги було затишно і красиво. Донецьк відомий своїми чарівними трояндами, які тішать погляд з початку літа і до пізньої осені. Наше місто дуже гостинне і щире, завітайте якнайшвидше!
Весільні пісні співалися під час весілльної церемонії. Піснями-плачами, або голосінням, проводжали людину в останню путь. Велика частина обрядових пісень сягає корінням у сиву, ще язичницьку, давнину. Наприклад, веснянки, що співали навесні по селах, жниварські пісні, що співали під час жнив. Навіть щедрівки та колядки як жанр дуже старі - подібні пісні, що, по повір'ям, приносять добрим людям здоров'я, добробут та всілякі гаразди, співали ще до прийняття християнства.
В українських народних піснях оспівуються любов та вірність, міцність родини, прославляються позитивні риси українців та засуджуються або осміюються негативні. Тому народні пісні, навіть створені століття тому, до цих пір є актуальними. Іх співали наші предки, їх співаємо зараз ми, їх будуть співати у далекому майбутньому наші нащадки.
Загалом, по народних піснях можна вивчати історію України: бо є пісні і про Богдана Хмельницького, і про Байду, князя Вишневецького, і про хоробрих козаків, що захищали рідну землю від ворогів. Українські народні пісні дуже мелодійні, до них мимоволі всі прислухаються.
Всі свої почуття - радість, смуток, жаль, тугу - народ відображав у піснях. Тому пісня й насправді є душею народу.