Мрії - це частинки нашого життя. Без них важко уявити будні. Вони роблять життя яскравим. Завдяки їм ми робимо неможливе для нас в даний період. У кожної людини мрії різні. Хтось мріє про друзів, хтось про хороше майбутнє, про щастя, здоров’я, нову куплену річ. Я вважаю, що мріяти - це досить добре, оскільки так у нас є можливість перетворити буденність у яскраві, сповнені радості моменти. Як і будь-яка людина, я часто мрію про звичайні речі: щоб мені купили щось нове. Але є важливіше, про що мрію найбільше - це здоров’я, благополуччя, щастя моєї сім’ї і мене зокрема. Коли людина здорова, чудово себе почуває, то у неї одразу піднімається настрій. Хочу щоб мене оточували вірні друзі, а із близькими все було добре. Я дуже люблю подорожувати, тому найчастіше мрію про цікаву поїздку. Завдяки їй можна дізнатись нове, познайомитись з новими людьми, вивчити звичаї та традиції певної країни. Найбільше люблю місця з цікавою історією і ще в дитинстві я хотіла стати археологом. Мрію потрапити до Індії. Мене цікавить її культура, люди, а також одяг(дуже хочу купити собі сарі). Ще одна моя мрія - полетіти до космосу. Звичайно, це звучить дивно, оскільки я - звичайна людина і щоб здійснити таке бажання потрібні великі кошти і міцне здоров’я. Але мене це не лякає. У майбутньому хочу досліджувати Всесвіт, можливо, знайти планети на яких теж можливе життя. А поки я ще дитина, то тільки мрію про такі великі речі. Щоб добитись чогось у житті слід добре вчитись і мати хороші умови для створення свого майбутнього. Зараз в Україні війна і найбільше чого я хочу - це миру як у своїй країні, так і в усьому світі. Отже, що я можу сказати як висновок: мріяти ніколи не пізно і це чудово наповнюватиме ваше життя барвами.
Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т.Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "Такого полум'яного культу материнства, — писав М.Г. Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері". А сам, як ми знаємо, ріс без матері: "там матір добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила..." А пізніше Тарас Шевченко став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей і дружини у нього не було. Мріяв він поселитися в Україні, одружитися з Ликерією Полусмаковою, але обставини склалися по-іншому.
Кріпацька неволя — це доля рідної матері, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрі, Ярини, Марії — голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої трепетної любові — Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". Т.Г. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.
Мрії - це частинки нашого життя. Без них важко уявити будні. Вони роблять життя яскравим. Завдяки їм ми робимо неможливе для нас в даний період. У кожної людини мрії різні. Хтось мріє про друзів, хтось про хороше майбутнє, про щастя, здоров’я, нову куплену річ. Я вважаю, що мріяти - це досить добре, оскільки так у нас є можливість перетворити буденність у яскраві, сповнені радості моменти. Як і будь-яка людина, я часто мрію про звичайні речі: щоб мені купили щось нове. Але є важливіше, про що мрію найбільше - це здоров’я, благополуччя, щастя моєї сім’ї і мене зокрема. Коли людина здорова, чудово себе почуває, то у неї одразу піднімається настрій. Хочу щоб мене оточували вірні друзі, а із близькими все було добре. Я дуже люблю подорожувати, тому найчастіше мрію про цікаву поїздку. Завдяки їй можна дізнатись нове, познайомитись з новими людьми, вивчити звичаї та традиції певної країни. Найбільше люблю місця з цікавою історією і ще в дитинстві я хотіла стати археологом. Мрію потрапити до Індії. Мене цікавить її культура, люди, а також одяг(дуже хочу купити собі сарі). Ще одна моя мрія - полетіти до космосу. Звичайно, це звучить дивно, оскільки я - звичайна людина і щоб здійснити таке бажання потрібні великі кошти і міцне здоров’я. Але мене це не лякає. У майбутньому хочу досліджувати Всесвіт, можливо, знайти планети на яких теж можливе життя. А поки я ще дитина, то тільки мрію про такі великі речі. Щоб добитись чогось у житті слід добре вчитись і мати хороші умови для створення свого майбутнього. Зараз в Україні війна і найбільше чого я хочу - це миру як у своїй країні, так і в усьому світі. Отже, що я можу сказати як висновок: мріяти ніколи не пізно і це чудово наповнюватиме ваше життя барвами.
Объяснение:
Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т.Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "Такого полум'яного культу материнства, — писав М.Г. Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері". А сам, як ми знаємо, ріс без матері: "там матір добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила..." А пізніше Тарас Шевченко став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей і дружини у нього не було. Мріяв він поселитися в Україні, одружитися з Ликерією Полусмаковою, але обставини склалися по-іншому.
Кріпацька неволя — це доля рідної матері, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрі, Ярини, Марії — голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої трепетної любові — Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". Т.Г. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.