Молодість - то найкраща пора (Молодість - підмет, то найкраща пора - присудок, Якщо дісєлово-звязка бути (у теперішньому часі є) опущена, то роль звязки бере на себе вказівна частка то).
2. Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була (я - підмет, єсть народ - присудок, складенний іменний присудок, виражений дієсловом-звязкою бути, що у теперішньому часі - є).
3. Оксана сиділа бадьора та весела (іменні частини складеного іменного присудка, виражені прикметниками, значення стану)
Речення з простим дієслівним присудком
1. Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) (у цьому реченні неузгоджені присудки виражені інфінітивом на позначення початку дії).
2. Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (у цьому реченні однорідні присудки виражені наказовим дієслова, за значенням означає обов'язкову, але небажану дію)
3. Армія подає до потерпілим. (у цьому реченні простий дієслівним присудком буде подає до тому що це фразеологізм, тобто це простий дієслівний присудок, ускладнений фразеологізмом).
Речення зі складеним дієслівним присудком:
1. Радист спробував зв'язатися з крейсером (спробував зв'язатися - складений дієслівний присудок, виражений дієсловом минулого часу + інфінітив зв'язатися)
2. Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (у цьому реченні схильний думати - складений дієслівний присудок, що виражає значення мислення, і психологічного процесу + інфінітив думати).
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Молодість - то найкраща пора (Молодість - підмет, то найкраща пора - присудок, Якщо дісєлово-звязка бути (у теперішньому часі є) опущена, то роль звязки бере на себе вказівна частка то).
2. Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була (я - підмет, єсть народ - присудок, складенний іменний присудок, виражений дієсловом-звязкою бути, що у теперішньому часі - є).
3. Оксана сиділа бадьора та весела (іменні частини складеного іменного присудка, виражені прикметниками, значення стану)
Речення з простим дієслівним присудком
1. Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) (у цьому реченні неузгоджені присудки виражені інфінітивом на позначення початку дії).
2. Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (у цьому реченні однорідні присудки виражені наказовим дієслова, за значенням означає обов'язкову, але небажану дію)
3. Армія подає до потерпілим. (у цьому реченні простий дієслівним присудком буде подає до тому що це фразеологізм, тобто це простий дієслівний присудок, ускладнений фразеологізмом).
Речення зі складеним дієслівним присудком:
1. Радист спробував зв'язатися з крейсером (спробував зв'язатися - складений дієслівний присудок, виражений дієсловом минулого часу + інфінітив зв'язатися)
2. Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (у цьому реченні схильний думати - складений дієслівний присудок, що виражає значення мислення, і психологічного процесу + інфінітив думати).
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":