даю 20 б
Вітер, неначе парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку-метелицю.
Вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним
шепотом, то лютилась, мов звірина, і водночас розтрушувала, розметувала,
розкублювала над землею холодну вовну.
Мовчали закурені поля, німувала насічена рубцями-переметами дорога,
тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.
Незлинялі накучерявлені дуби, нібито військо шолом’яне, стояли плечем у плече
проти них, надламуючи їхню силу, а самі по коліна вгрузали у сніг. І враз із
діброви неждано обізвалась музика… Та що це? Мара чи сон? З того дива навіть
хурделиця крутнулась на одній нозі, присвиснула і погнала по дорозі відьмині
клубки холоднечі.
Богдан зупинився, зашкарублою рукавицею обтер сніг з обличчя і всім
єством потягнувся до лісу. А він знову розгонисто бризнув запорозькою
безжурою: «Ой чи пан, чи пропав – двічі не вмирати…» Із дубняка, подзвонюючи
упряжкою, виринули засніжені коні і сани, на них мальовничо сиділи музики і
веселою міддю переважували завію.
1. Відокремленими обставинами ускладнені все речення, ОКРІМ
А другого Б третього В четвертого Г одинадцятого неускладненим є речення
А перше Б друге В п’яте Г восьме
3. Складним безсполучниковим є речення
А третє Б четверте В дев’яте Г одинадцяте
4. Пряма мова є в реченні
А третьому Б шостому В сьомому Г десятому
5. Однорідними присудками ускладнені всі речення, ОКРІМ
А другого Б третього В восьмого Г дев’ятого
6. Третє речення є
А складносурядне
Б складнопідрядне
В безсполучникове складне речення
Г складне речення з різними видами зв’язку
7. Складним безсполучниковим є речення
А друге Б четверте В дев’яте Г одинадцяте
8. Порівняльний зворот є в реченні
А третьому Б п’ятому В восьмому Г одинадцятому
9. Чим НЕ ускладнене друге речення?
А відокремленою обставиною
Б порівняльним зворотом
В вставним словом
Г однорідними присудками
10.Займенником виражений підмет у реченні
А першому Б другому В п’ятому Г дев’ятому
11. Вставним словом ускладнене речення
А друге Б четверте В восьме Г десяте
12. Однорідними підметами ускладнене речення
А перше Б друге В третє Г одинадцяте
Кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. Тому її треба берегти.
По-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям. По – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці. По – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. По – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. По – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.
Ось чому потрібно берегти природу.
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою