Т. Шевченко. Розповідь про поета на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» Мета: ознайомити учнів із дитинством видатного українського поета, умовами його життя, ро-звитком таланту; розкрити значення мрії, наполегливості в досягненні мети Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість письменника, розуміють значення того, що зробив поет для свого народу, відчувають пошану до великого україн-ця. Теорія літератури: біографічний твір. Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілю-страції до твору, виставка ілюстрацій «Життєвий шлях Т. Шевченка» Тип уроку: вивчення нового матеріалу. І. Актуалізація опорних знань учнів Перевірка домашнього завдання. Розповідь про одного з героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» (або від імені якогось героя). ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку Вступне слово вчителя. У кожного народу є свої герої, які стають його провидцями, оборонцями, ватажками в бо-ротьбі за краще життя. В українців це Тарас Григорович Шевченко, той, хто заявив світу про свою батьківщину — Україну, гідно її представив як країну з високою духовною культурою, волелюбними традиціями. Про Великого Кобзаря й піде мова на сьогоднішньому уроці. IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 1. Бесіда. — Що вам відомо про Т. Шевченка? — Які твори цього поета ви вивчали? 2. Розповідь учителя. План розповіді вчителя 1) Нещасливе дитинство майбутнього поета. 2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто. 3) «Кобзар» Т. Шевченка. 4) Поет у неволі. 5) Останні роки життя поета.
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета. У селі Моринці, що на Черкащині, у хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної тем-ної ночі блиснув на все село один вогник — це народилася дитина. Для пана — нова кріпацька душа, а для України — великий поет, незламний Кобзар. Це сталося 9 березня 1814 року. Безтурботні дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса,— смерть матері, й те, що мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло. У 12 років Тараса спіткало нове горе — раптово, простудившись у дорозі, помер батько. 2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто. Доля привела сімнадцятирічного Тараса до Петербурга, на той час — столиці Російської імперії, до міста, де сталися важливі події в його нелегкому житті, де він став художником і, завдяки відомим діячам живопису й літератури того часу,— вільною людиною (1838). 3) «Кобзар» Т. Шевченка. Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України,— вихід у світ книги віршів «Кобзар» 1840 року. 4) Поет у неволі. За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали — 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря — йому забороня-лося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати, письменник творив, ховаючи малюнки й вірші в «захалявні книжечки». 5) Останні роки життя поета. Через 10 років поета звільнили, він повернувся в Петербург, 1859 року ще раз, втретє і во-станнє відвідав Україну. Поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хво-рим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати низку підручників. Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Але в травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. 4. Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах». Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це ле-генда…
протягом життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи на той вчинок. хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в житті неабияких успіхів. на мою думку, люди роблять цей вибір тому, що орієнтуються на найкращі моральні цінності. по-перше, вони прикрашають людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її за ці моральні якості. по-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану інших. розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного твору ліни костенко ,,маруся чурай" - марусю. весела, привітна дівчина, її пісні співала вся полтава. але з нею трапилась біда. ось вона стоїть у суддівській залі, чекаючи вироку. та хіба ж вона оступилася б, коли б не її зрадливий коханий? хіба її моральні якості зникли? звичайно, ні. доказами цього є те, що пише ліна костенко в таких своїх рядках: ,,що ж це виходить? зрадити в житті державу – злочин, а людину - можна? " закони моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й повинна відповідати перед собою та богом, тому що перед суддею може стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. проводячи історичні паралелі, я згадала1932-1933 роки, коли в україні був голодомор. деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. саме так, адже таке страшне явище, як каніізм було виявлене в ті часи. звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. перед людьми поставав вибір: забути про закони моралі – і вижити чи дотримуватись правильних орієнтирів – і померти. це був нелегкий вибір, і багато людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися від них. узагальнюючи, наголошу: хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.
Мета: ознайомити учнів із дитинством видатного українського поета, умовами його життя, ро-звитком таланту; розкрити значення мрії, наполегливості в досягненні мети
Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість письменника, розуміють значення того, що зробив поет для свого народу, відчувають пошану до великого україн-ця.
Теорія літератури: біографічний твір.
Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілю-страції до твору, виставка ілюстрацій «Життєвий шлях Т. Шевченка»
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
І. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
Розповідь про одного з героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» (або від імені якогось героя).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
У кожного народу є свої герої, які стають його провидцями, оборонцями, ватажками в бо-ротьбі за краще життя. В українців це Тарас Григорович Шевченко, той, хто заявив світу про свою батьківщину — Україну, гідно її представив як країну з високою духовною культурою, волелюбними традиціями. Про Великого Кобзаря й піде мова на сьогоднішньому уроці.
IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Бесіда.
— Що вам відомо про Т. Шевченка?
— Які твори цього поета ви вивчали?
2. Розповідь учителя.
План розповіді вчителя
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета.
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто.
3) «Кобзар» Т. Шевченка.
4) Поет у неволі.
5) Останні роки життя поета.
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета.
У селі Моринці, що на Черкащині, у хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної тем-ної ночі блиснув на все село один вогник — це народилася дитина. Для пана — нова кріпацька душа, а для України — великий поет, незламний Кобзар. Це сталося 9 березня 1814 року.
Безтурботні дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса,— смерть матері, й те, що мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло.
У 12 років Тараса спіткало нове горе — раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто.
Доля привела сімнадцятирічного Тараса до Петербурга, на той час — столиці Російської імперії, до міста, де сталися важливі події в його нелегкому житті, де він став художником і, завдяки відомим діячам живопису й літератури того часу,— вільною людиною (1838).
3) «Кобзар» Т. Шевченка.
Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України,— вихід у світ книги віршів «Кобзар» 1840 року.
4) Поет у неволі.
За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали — 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря — йому забороня-лося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати, письменник творив, ховаючи малюнки й вірші в «захалявні книжечки».
5) Останні роки життя поета.
Через 10 років поета звільнили, він повернувся в Петербург, 1859 року ще раз, втретє і во-станнє відвідав Україну. Поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хво-рим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати низку підручників.
Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Але в травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну.
4. Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах».
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це ле-генда…
протягом життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи на той вчинок. хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в житті неабияких успіхів. на мою думку, люди роблять цей вибір тому, що орієнтуються на найкращі моральні цінності. по-перше, вони прикрашають людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її за ці моральні якості. по-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану інших. розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного твору ліни костенко ,,маруся чурай" - марусю. весела, привітна дівчина, її пісні співала вся полтава. але з нею трапилась біда. ось вона стоїть у суддівській залі, чекаючи вироку. та хіба ж вона оступилася б, коли б не її зрадливий коханий? хіба її моральні якості зникли? звичайно, ні. доказами цього є те, що пише ліна костенко в таких своїх рядках: ,,що ж це виходить? зрадити в житті державу – злочин, а людину - можна? " закони моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й повинна відповідати перед собою та богом, тому що перед суддею може стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. проводячи історичні паралелі, я згадала1932-1933 роки, коли в україні був голодомор. деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. саме так, адже таке страшне явище, як каніізм було виявлене в ті часи. звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. перед людьми поставав вибір: забути про закони моралі – і вижити чи дотримуватись правильних орієнтирів – і померти. це був нелегкий вибір, і багато людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися від них. узагальнюючи, наголошу: хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.