До ть синтаксичний розбір речень
1. Стомились хлопці, сіли спочити
2. Кайдаш загадав Кайдашисі згребти сіно
3. Живу бажанням творити добрі діла
4. Талант малювати, має не кожна людина
5. Батька попросили оновити старий сценарій
6. Поважати людину - це ж ціла наука
по типу цього: розповідне, неокл(окличне), просте(складне), двоскл(односкл), пошир(не пошир), повн(не повн), ускладнене однорідними
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Птахи полетіли на південь, для того, щоб там перезимувати.
Діти побігли під парасольку для того, щоб не промокнути від дощу.
Я одягнув теплу куртку для того, щоб не застудитися.
Я сховав бутерброд у кишені для того, щоб віддати знайомому собаці.
Ми лягли спати раніше для того, щоб раніше прокинутися вранці.
Чоловік розпалив багаття для того, щоб висушити промоклий одяг.
Дівчинка увімкнула електровентилятор для того, щоб охолодити повітря в кімнаті.
Будинок збудували таким великим для того, щоб помістилася вся родина.
Налили води в маленьку ванночку для того, щоб скупати дитину.
Посадили квіти для того, щоб вони милували око влітку.