До ть визначити типи синонімів (семантичний, стилістичний, семантико-стилістичний) Товстий – опасистий, гладкий, кремезний, здоровенний, пухкий, дебелий, требухатий, ситий, пузатий ( про людину); потужний, обширний (це якщо говорити про пласт, геогр. ) я думаю це семантичні походу; товстий, низький, басистий, грубий (це про голос)
Спокійний – (погода) безвітряний,тихий; (життя) безтурботний, безпечний, безжурний; (колір) неяскравий, стриманий, теплий, тьмяний; (про дію) повільний, поважний, тихий неквапливий, лінькуватий, ледачий, млявий; (душевний стан, або опис людини) погідний,тихий, безтрепетний, смирний, плохий, флегматичний, стриманий, поміркований, упівноважений, холодний; (про воду) тихий, штильовий
М. Вінграновського "Сіроманець"
Мій улюблений герой з твору М. Вінграновського «Сіроманець» – хлопчик Сашко. Він дуже сміливий, розумний, добрий за вдачею. Його відчайдушність проявляється у сильній дружбі із вовком Сіроманцем. Чесний і справедливий Сашко кидається на до Сіроманцю навіть вночі. У цьому випадку проявляється його справжня відданість.
Хлопець не був готовий відмовитися від такої небезпечної дружби з хижаком. І, незважаючи на те, що батьки були проти приятелювання Сашка з Сіроманцем, малий все одно був поряд із товаришем.
Сашко має на меті не тільки захистити Сіроманця від смерті та неприятеля, а й вилікувати йому око. Для цього він відправляється до Одеси на пошуки лікаря. Отже, Сашко із твору М. Вінграновського – втілення ідеального друга.
Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Батько загинув на війні, коли хлопчикові виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.
Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.