Друга частина.
Підкреслити граматичні основи у реченнях, визначити тип речення:
1.Зима надворі.
2. Але, на жаль, снігу немає.
3.Дивлюся, а біля магазину - маленька білочка.
4. Стрибає з гілки на гілку, у людей горішки
ви
5.Хочете побачити цих красунь пухнастих?
6. Тоді їдьте до парку "Совки" і не пошкодуєте.
7. Їх там дуже багато.
8. Люди радо діляться з білочками горішками та
насінням.
9.Білочки дуже кумедні.
10.Люблять у нас цю маленьку ласунку.
11.У білочок пам'ять коротка.
12. Недаремно ж існує вислів у народі ---біляча пам'ять. Так кажуть про тих, хто швидко все забуває.
Давайте спочатку розберемося, що таке приказка і прислів'я:
Приказка - короткий вислів, що має буквальне (коса - дівоча краса) або образне значення (через що сир-бор розгорівся). Фольклористика відносить приказки до фразеологізмів.
Прислів'я - вислів у вигляді Давайте спочатку розберемося, що таке приказка і прислів'я:
Приказка - короткий вислів, що має буквальне (коса - дівоча краса) або образне значення (через що сир-бор розгорівся). Фольклористика відносить приказки до фразеологізмів.
Прислів'я - вислів у вигляді граматично закінченого пропозиції, в якому виражена народна мудрість в повчальною формі. Може мати розповідний ( «в гостях добре, а вдома краще» ...
А тепер, приклади:
Кожному свій край солодкий
Край мій чудовий! - квакають жаба
У свій край кожної людини тягне
Інший край-інший звичай
З хорошии іншому можна їхати хоч на край світу
У дороги є край, а кінця нема
Кого любиш, з тим на край світу підеш
Сподіваюся, моя відповідь вам стане в нагоді! народна мудрість в повчальною формі. Може мати розповідний ( «в гостях добре, а вдома краще» ...
А тепер, приклади:
Кожному свій край солодкий
Край мій чудовий! - квакають жаба
У свій край кожної людини тягне
Інший край-інший звичай
З хорошии іншому можна їхати хоч на край світу
У дороги є край, а кінця нема
Кого любиш, з тим на край світу підеш
Сподіваюся, моя відповідь вам стане в нагоді!
1. Тепло, затишно й божественно в аурі поезії.
2. Вгадується щось причаєне й нерозгадане.
II. На українську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима.
III. Розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного народу.
IV. Головна чоловіча великодушна відповідальність — за малу, сімейну державу.
V. Готовність Шевченка за рідне стояти до останнього подиху.
VI. Нинішній стан української родини.
1. Законів, які надійно захищали б сім’ю, немає.
2. Кому віддано виховний простір?
3. Чоловік-трудівник позбавлений матеріальної основи для плекання сім’ї.