Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
< Попер ЗМІСТ Наст >
ТИПИ РЕЧЕНЬ
Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
Объяснение:
Объяснение:
-Привіт , давно не бачились , як там життя?
-О, привіт! Все добре, ось тільки цього року закінчив інститут. А ти як , чим по життю займаєшся?
-Я програміст. Доволі цікава робота , ніколи не буду жаліти про те , що вивчився на цю професію
-Вау , круто. А я от на юриста вивчився.
-І як?
-Також все круто! Навчання було круте , вчителі приємні. Одні хороші враження!
-Юрист це також хороша робота. Будеш працювати по професії?
-Звичайно. Не напрасно ж вчився
-Молодець.
Гудок...
-Ой , вибач , мені дзвонять по роботі , мушу йти. Бувай, було приємно поговорити!
-До зустрічі!