Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
—    Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл у мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
—    Я вас поховаю у морській безодні! — заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Хлопці стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.
Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили рідним дітям.
Розлючений Нептун вигукнув:
— Ці хлопці вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки!
Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони були, як і їхній батько, некрасиві.
Дочки сказали:
— Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. Із морської трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі самі сильні, як у нашого батька.
Жінки погодилися.
Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. Знай: вона пожертвувала своєю красою заради рідних дітей.
Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно розгнівавсь і перетворив їх у чайок.
Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок дивляться — не надивляться. Тому що вони носять красу їхніх матерів.
От, нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.
Голосно зареготав Нептун:
— Не дочекатися вам своїх синів! Вони заблукали. Забули, бо у морі нема доріг.
Тоді матері вигукнули:
— Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів.
Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засіяли зірки...
Ось яка сила материнської любові! Пам'ятайте цю легенду! В ній сказано так багато!
пряму мову замінити складними реченнями (переказ)​

Літо закінчилося, всі чудово відпочили, набралися нових вражень і занурюються у світ повсякденних справ: роботи, навчання, гри… Однак поміж цих звичних та упорядкованих пазлів у житті кожної родини, є й такі царини, упорядкування яких потребує певних навичок і творчого підходу. Йдеться про організацію сімейного дозвілля. Дозвілля може бути різним: цікавим і нудним; яскравим і не дуже; таким, що надихає і додає сил, і таким, що виснажує… Найприємніше в цьому процесі те, що організація дозвілля цілком залежить від кожного члена родини, а найбільше – від батьків. Якщо просто пролежати вихідні біля телевізора, а діти просидять за комп’ютерними іграми, то таке дозвілля навряд чи сприятиме повноцінному відпочинку, розвитку та згуртуванню родини. Внаслідок такого дозвілля через кілька років може виявитися, що батьки не розуміють власних дітей, один одного і… навіть самих себе. Адже час на якісне спілкування було назавжди втрачено. Щоб у вашій родині дозвілля було цікавим, яскравим і корисним, пропонуємо кілька порад. У першу чергу, варто змінити звичне середовище. Якщо погодні умови дозволяють, слід піти в парк, ліс чи на озеро. Це сприятиме фізичному оздоровленню, емоційному «перезавантаженню», насиченню новими враженнями. Свіже повітря до активізувати процеси очищення організму та покращить розумову активність. Під час піших прогулянок ви можете поспілкуватися з рідними про тиждень, що минув, спланувати спільні справи на майбутнє, обмінятися думками та враженнями. Окрім того, це чудовий б по гати за тваринами, рослинами, птахами, різними природними явищами. Для дитини буде корисно дізнатися, коли і які птахи відлітають на зимівлю, куди саме, скільки тисяч кілометрів доводиться їм долати,.. що стається з деревом восени, чому листя жовкне та червоніє… Можна назбирати кольорового листя та сухих квітів і зробити чудову композицію, водночас розвиваючи смак дитини та допомагаючи пізнати різні кольори та відтінки. Під час спільної прогулянки, особливо в колі великої родини, не варто вирішувати конфлікти, оскільки в дітей таке дозвілля асоціюватиметься з неприємностями і напругою, і з часом вони почнуть уникати сімейних прогулянок. Непорозуміння між дітьми, в родині, в колективі чи особисті краще вирішувати під час неквапливої бесіди один на один – таким чином спілкування буде душевнішим та відкритішим: співрозмовник зможе, не соромлячись, дати вихід емоціям та щиро обговорити проблемну ситуацію.

Хлопчик читає книжку. - Хлопчик - підмет, читає - присудок, книжку - додаток
Тетянка отримала хорошу оцінку. Тетянка - підмет, отримала - присудок, хорошу - означення, оцінку - додаток.
Іван посадив багато гарних квітів у саду. Іван - підмет, посадив - присудок, квітів - додаток, у саду - обставина, багато - означення.
Дівчинка поїхала у навколосвітню подорож. Дівчинка - підмет, поїхала - присудок, у подорож - обставина, навколосвітню - означення.
Крапля дощу впала на зелену траву. Крапля - підмет, дощу - додаток, впала - присудок, на траву - обставина, зелену - означення.