Ще нещодавно важкі краплі теплого дощу падали на землю. напували трави, дерева та квіти. а вже виглянуло лагідне сонечко. одинокі перехожі парасольки. висихають калюжі. діти з радістю знову вибігають на подвір’я.
ось таким є короткий та добрий літній дощ.
осінній дощ тривалий та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість.
осінні дні наповнені дощами.
літній дощ.
ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко.
а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле. напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день.
після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.
ось таким є короткий та добрий літній дощ.
осінній дощ тривалий та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість.
осінні дні наповнені дощами.
літній дощ.
ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко.
а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле. напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день.
після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.