Можете будь ласка написати переказ до цього твору Пам’ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі Тернопільщина — край талановитих, щедро обдарованих Богом людей! До плеяди таких духовних світочів, які є вихідцями з нашого краю, належить і співачка світової слави Соломія Крушельницька. Своїм генієм вона підкорила провідні оперні сцени, прославивши у віках рідну Україну і Тернопілля. їй стоячи аплодувала «Ла Скала» та «Гранд-опера». «Найпрекраснішою і найчарівнішою Баттерфляй» називав співачку італійський композитор Джакомо Пуччіні. Вона ж у кожній країні, де перебувала, завжди рвалася серцем на Батьківщину, вкладаючи тугу і любов до неї у свій неповторний спів. Крушельницька повернулася в Україну назавжди. Вдячні поціновувані творчості славетної землячки створили у Тернополі перший пам’ятник-монумент Соломії Крушельницькій у повний зріст. Ідея встановлення пам’ятника зародилася ще у 1989 році, але не була реалізована. У 2003 році голова благодійного фонду «Соломія» Марта Подкович звернулася до громадян, установ і організацій з проханням зібрати кошти на пам’ятник. А 22 серпня 2010 року в Тернополі урочисто відкрили монумент славетній уродженці нашого краю Соломії Крушельницькій. Автори композиції —«скульптор Володимир Стасюк та брати Андрій і Володимир Сухорські, архітектор Ізабелла Ткачук, які працювали спільно з тернопільськими митцями Данилом Чепілем та Анатолієм Водоп’яном. Постать співачки вилито з бронзи. Висота фігури — 3,8 м, а вага,— 3,5 т.
Розташований пам’ятник у сквері Тараса Шевченка на однойменному бульварі від вулиці Руської навпроти ЦУМу. Струнка, тендітна постать Соломії в повний зріст у вишуканому вбранні з капелюшком розміщена на круглому постаменті. Співачка зображена в нестримному, поступі вперед, а права рука спирається на вигадливий візерунок перил із застиглої музики. Її серйозний і уважний погляд направлений в далечінь. А з обох боків пам’ятник прикрашають зелені насадження. Територія біля монумента акуратно встелена бруківкою.
У сквері на бульварі Тараса Шевченка постала оперна Діва, пісенна гордість України. Її образ став уособленням жіночої вроди, великого таланту і голосу рідкісної природи. Пам’ятник Соломії Крушельницькій є символом Тернополя і складається враження, що він стояв тут завжди
1. Разом треба писати кожне слово в рядку → Б – півострів, півмісяць, напівзігнутий
2. Через дефіс треба писати обидва слова в рядку → Б – небесно-блакитна, люби-мене
3. Разом треба писати кожне слово в рядку → А – радіостанція, гідромеханіка, мотоспорт
4. Разом треба писати кожне слово в рядку → В – соколинозорий, чистосердечний, дрібноплідний
5. Разом треба писати кожне складне слово в рядку → Б – зірвиголова, військовозобов’язаний, широколистий
6. З дефісом треба писати кожне слово в рядку → В – коралово-бурштиновий, соковито-зелений, похмуро-сивий
7. Іменниками є всі слова, позначені цифрами (цифра в дужках позначає наступне слов) ОКРІМ → окрім Д – 5
І тільки той, у кого (1) серце чуле,
Хто вміє берегти своє (2) минуле
І вміє шанувать своє (З) сучасне,
Лиш той (4) майбутнє вивершить (5) прекрасне.
8. Іменниками є всі слова, позначені цифрами (цифра в дужках позначає наступне слов) ОКРІМ М → окрім Г – 4
І все на (1) світі треба пережити,
І кожен (2) фініш — це, по суті, (З) старт,
І (4) наперед не треба ворожити,
І за (5) минулим плакати не варт.
9. Чоловічий рід мають усі іменники у варіанті → А – плач, кахель, накип, перекис
10. Жіночий рід мають усі іменники в рядку → Б – ЧАЕС, мадам, розкіш, жовч
11. Середній рід мають усі іменники в рядку → Д – Тбілісі, рококо, купе, таксі
12. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку → В –вітальний туш, рожевий фламінго, малий нікчема
Достеменно не відомо, що існує на землі довше, - добро чи зло? Напевно, вони з"явилися задовго до появи людини. Але річ не в тому. Йдеться про те, що треба творити добро, незважаючи на те що зла в світі багато, і воно не спить. Тобто, треба творити добро, і воно повернеться до тебе сторицею?
От з цього приводу я б посперечався. Адже ж не випадково існує прислів"я: "Не роби добра, не зазнаєш зла". Уявімо: якась дуже хороша людина робить усім добро, багато добра, і нічого за це не вимагає. Одразу ж утворюється черга з багатьох бажаючих отримати те добро "на халяву". З часом ці самі люди осудять нашу хорошу людину за те, що добра було недостатньо, що воно було не такої якості, як вони хотіли, і взагалі... Ну от як у фільмі "Закоханий за власним бажанням", де героїня, яка ніколи не відмовлялася посидіти з хлопчиком сусідки, поки та піде на побачення, одного разу відмовилася. Відразу вона з розряду добрих перейшла до протилежного. Занадто вже часто у житті злі та недобрі люди користаються беззахисністю доброї людини.
Так що ж робити в такій ситуації? Вихід є. Робити добро і не чекати, що воно до тебе повернеться сторицею. Просто зроби щось хороше для іншоі людини/тварини. Якщо не вкусить - уже добре.