Не є однорідними означення в реченні (розділові знаки пропущені)
А Мені хочеться життя яскравого блискучого діяльного.
Б У голосі вартового звучать людяні теплі співчутливі нотки.
В Лупиться під палючим сонцем старенький вмитий дощами дах. Г І невідомі карі очі хтось інший буде цілувати. ПІДСКАЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА

У (прийменник) житті (обставина, іменник) нічого (додаток, займенник) не (частка) буває (присудок, дієслово) безкоштовним (присудок, прикметник), і (сполучник)  все (підмет, займенник), що (підмет, займенник) дається (присудок, дієслово), має (присудок, дієслово) свою (означення, займенник) ціну (додаток, іменник).
Схема: [ ], і [ ,(що ), ]. Питання ставити від першої частини другого головного речення (від слова все) до підрядного (яке?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим сурядним та сполучниковим підрядним); І блок: просте, односкладне, безособове, поширене, повне, 
неускладнене; ІІ блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне речення:просте, 
двоскладне, поширене, повне, неускладнене; підрядне речення: просте, 
двоскладне, непоширене, повне, неускладнене. 

1. 1)горі – 2)імен, 3)де?, 4)неістот., 5)заг. назв., 6)пряме знач., 7)ж. р., 8)одн., 9)на єдиній(але це не точно) 10)друг. чл. реч., обставина.
2. 1)боків – 2)імен., 3) де?, 4)неістот., 5)заг. назв., 6) перен. знач., 7) ч. р., 8)мн., 9)з усіх(але це не точно), 10)друг. чл. реч., обставина.
3. 1)підвладним – 2)імен., 3)кому?, 4)істот., 5)заг. назв., 6)перен. знач., 7)мн., 8)мн., 9)своїм(але це не точно), 10)друг. чл. реч., обставина.
4. 1)рівнині – 2)імен., 3)де?, 4)неістот., 5)заг. назв., 6)прям. знач., 7)ж. р., 8)одн., 9)на(але це не точно), 10)друг. чл. реч., обставина.