Неправильно побудовано речення
А Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.
Б Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Марійки Підгірянки.
В Слухаючи доповідь однокласниці, ми робили деякі нотатки.
Г Створюючи виставу, режисер суттєво осучаснив текст класичної п’єси.
2) Граматично правильне закінчення речення «Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка…»
А збагачується ваше мовлення.
Б ви збагачуєте своє мовлення.
В звертається увага на багатство мови.
Г вас зацікавлять багато епізодів.
Д перед нами постає світ дитинства.
3) Не можна замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним у реченні
А Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків.
Б Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.
В Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди.
Г Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі.
Д Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання.
4) Граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» подано в рядку
А витрачається багато часу.
Б зважайте на певні норми.
В підкреслюється індивідуальність.
Г велике значення має колір.
Д ваш гардероб має залежати від погоди.
5) Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»
А мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.
Б перед вами раптово розпросториться лазурове море.
В дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.
Г згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.
Д усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.
6) Граматично правильне продовження речення «Занотовуючи результати експерименту, …»
А деякі з них виявилися несподіваними.
Б у мене виникли сумніви.
В консультуйтеся з науковим керівником.
Г важливими є всі числові показники.
Д нарешті окреслюється подальший план роботи.
7) Граматично правильне продовження речення «Купуючи мобільний телефон,..» наведено в рядку
А не забудьте уточнити термін гарантії.
Б нам запропонували три різні марки.
В у нас виникли великі сумніви.
Г до дівчат привітно усміхнувся продавець.
Д у мене несподівано з’явилась ідея.
8) Граматичну помилку допущено в реченні
А Будь ласка, перебуваючи на вокзалі, намагайтеся не смітити.
Б Перебуваючи на вокзалі, просимо вас не смітити.
В Не смітіть, перебуваючи на вокзалі.
Г Просимо вас не смітити на вокзалі.
Д Будь ласка, не смітіть, коли ви перебуваєте на вокзалі.
ответ:
людина» — багатозначне слово. воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота. у такому випадку де слово пишуть з великої букви — людина…що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися людиною? одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь: «що потрібно? нічого! я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина. а з великої букви чи з малої — неважливо. яка різниця? » відполімо: різниця дуже велика. пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на землі, але вони не можуть називатися людьми. від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, навіть не розвинений інтелект. нас відрізняє людяність.для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими. однак головне — любов до ближнього свого. всі ми чули, що потрібно до інших ставитися так, як хотів би, щоб ставились до тебе. це означає, що на жодну хвилину не можна забувати: поряд з тобою є люди, яким, можливо, потрібна , потрібне співчуття. хто знає, може, співчуття чекають саме від вас? і саме від вас сподіваються отримати необхідну ? подумайте, перш ніж відвертатися; ви теж бували у ситуаціях, коли добра порада, ласкавий погляд були так необхідні! так чому ж багато хто з нас забуває про це? розпові, що іноді, коли на кішку собаки, інші кішки починають захищати її, у бій з суперником, набагато сильнішим від них. слухаєш такі розповіді й дивуєшся: якщо навіть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть своїх .близьких? однак не всі, далеко не всі. знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання “людина”. це і герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, хвилюючись за нашу долю. не обов’язково шукати приклади істинної людяності у книжках, у розповідях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзів, зазирнути вглиб власної душі і зрозуміти, що справжній некорисливий подвиг в ім’я людяності тут, поруч з нами. так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людські, давайте віднині й назавжди за основу свого життя візьмемо правило діяти лише за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить вас людьми, — людяності. тоді не вивикатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети. і звучатимуть у душах людей слова василя симоневка:
объяснение:
ответ:
старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.
все може статися. селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об’єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об’єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». в крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені у все найкраще, що мають.
так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер’єрів або екзотичних пейзажів. але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю?
старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв’язок часів. це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.
а скільки захвату викликають чуттєві підписи на зворотньому боці, які іноді наївними та дитячими!