Оберіть правильний варіант координації присудка з підметом, поставивши дієслова з дужок у форму минулого часу. Мотивуйте свій вибір. 1. Тбілісі (вразити) нас гостинністю. 2. Лімпопо (пінитися) мутними водами перед їхнім зором.  3. ФРН ( заявити) про свою участь у підготовці до європейської зустрічі. 3. Усі інженерно-технічні працівники, хто (брати) участь у конференції, (бути) в цей день на виставці нової техніки. 4. Ніхто, крім працівників відділу, цього (не знати). 5. Автор статті (окреслити) головні завдання дослідження. 6. Дехто з батьків несумлінно (поставитися) до своїх обов‘язків. 7. Ніхто з присутніх (не змогти) відповісти на поставлене запитання. 8. Місто Київ (здобути) право на проведення конкурсу „Євробачення-2017”. 9. Більшість промовців, що дбають про свій престиж, (удосконалювати) техніку усного мовлення. 10. Кращі п’ять робіт (бути) відзначені преміями. 11. Експертів (цікавити) не кількість продукції, а її якість. 12. Кожний студент, учень (мати) пам’ятати про це. 13. Багато їхніх студентів (роз’їхатися) цього літа на розкопки. 14. Знову кілька людей (підбігти) до вагонів. 15. Документи (підписати) бухгалтер Галина Логінова. 16. Газета «Урядовий кур’єр» (надрукувати) текст цього закону. 17. Триста п’ятдесят один депутат (підтримати) цей законопроект. 18. Більшість студентів, аспірантів, викладачів (прийти) на мітинг. 19. Тут щодня (бувати) півсотні і більше людей.

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.

Оголошення, в якому інформується про певну подію, має такі реквізити: — назва виду документа ( текст, що містить дату, місце проведення заходу (події), організатора, зміст події та умови; — підпис (назва установи чи колегіального органу, прізвище або посада особи, яка дає оголошення) - у разі потреби.оголошення про потребу в послугах або можливість їх надання містить такі реквізити: — назва виду документа ( заголовок,— текст,— адреса автора оголошення. назва оголошення пишеться посередині рядка великими літерами і виділяється напівжирним шрифтом. тексти оголошень можуть бути різними за обсягом