ОЧЕНЬ лист за до свого міста (Київ) очень коротко написать и чуть рассказать про достоинства своего города, очень

Відповідь криється в самому висловлюванні,адже ни відкривши свою душу,сердце "відполірувати" розум не можливо порозумітися із суспільством. як багато людей,в наш час,дуже часто закриваються в собі,задля того щоб зрозуміти,осмислити свої помилки,поведінку,вчинки. але можна так надовго закритися,що не встигнеш оком змигнути як відцуєш - час плине без тебе,і намагаєшься наздогнати,та марно треба його наздогнати і як найшвидше. але моя думка така - треба менше закриватися в собі,і більше віддаватия світові:   почуттям,емоціям,думкам в решті-решт. і з рештой зациклившись у собі можна так самому і залишитися. потрібно якось розважати себе гулять з друзями,більше часу проводити з близькими людьми,ніколи не нехтувати їхньою увагою,читати по більше книг - ну це,звісно,залежить від самої людини: что на скільки в цьому зацікавлений. отже,на мою думку відповідь заключається у самому питанні -  "щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві"

Слово не лише одиниця спілкування між людьми, а й частинка людської душі, ї внутрішнього світу. Недарма кажуть - лагідне слово - ключ до серця... Ми часто вживаємо в спілкуванні як грубі,так і ласкаві слова, які допомагають людині пережити тяжкі хвилини розпачу та жалю. Кожне лагідне слово - це ще один плюс до вихованості людини, адже такий споcіб спілкування притаманний толерантним людям. Отож, будымо чемнили один з одним, і, головне пам'ятаймо, що "слово, не горобець, вилетить, не спіймаєш", та якомога частіше вдаваймося до хороших слів.