ОЧЕНЬ НУЖНО! Утворіть словосполучення, в яких наведені слова виступають то в ролі головного, то в ролі залежного компонента. Визначте їхні типи за морфологічним вираженням головного слова та за граматичним значенням. 1. Вірний, будувати, життя.
2. Щасливий, писати, далеко.
3. Чорний, малювати, краще.
4. Вчитися, мрія, одружений.
5. Праворуч, повернутися, любов.
Б:Привіт,Артеме!
А:Машо,пам'ятаєш на уроці основ здоров'я нас запитували ким ми хочемо стати коли виростемо?
Б:Так,тоді ще коли тебе запитали ти не міг визначетись.Ти вагався ким тобі краще стати поліцейським чи водієм.
А:Так,але це було давно.Тепер я точно знаю.Я буду пожежником.А що і людей можна врятувати і тебе хвалити будуть!
Б:Гарна професія.А я хочу бути лікарем.Людей лікувати,ліки рекомендувати.
А:А яким лікарем?
Б:Кардіологом,звичайно!
А:Ну добре,бувай,бо я вже до репетитора запізнююся!
Б:Бувай!
Місто на камені.
Є на Поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. Тут стоїть на кам’яному півострові древнє місто Кам’янець-Подільський.
Цей важливий оборонний вузол на шляху зі Східної Європи до Балкан уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, Великого князівства Литовського, польської Корони, Туреччини, Росії; та СРСР. Але місто по духу завжди залишалося українським.
У створенні неповторного обличчя Кам’янця взяли участь представники різних народів. Але найбільшими складовими в культурі Кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.
За Польщі Кам’янець був місцем ув’язнення багатьох українських патріотів. У фортеці тримали незламного Устима Кармелюка. З цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.
Кажуть, коли Кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати б визволити його з неволі. Піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до Петропавлівського собору, панянка вистрілила з лука в те вікно Папської вежі, де мав знаходитися в’язень. До стріли, крім записки, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.
Кажуть, що Кармелюк втік з фортеці завдяки цьому подарунку...
Кілька днів пробув у Кам’янці в 1846 році Тарас Шевченко, мандруючи Україною за завданням Археографічної комісії.
Майже вісім місяців у часи визвольних змагань Кам’янець був тимчасовою столицею Української Народної Республіки.
Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Кам’янець-Подільський залишається в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем.