Одиничний дієприслівник треба відокремити в реченні: А. Старі верби стоять похнюпившись. Б. Кіт наближається до нас крадучись. В. По печері ми пересувалися згорбившись. Г. Лелека покружлявши опускається на граб.
Стовпи, кільця і хрести навколо сонця і місяця віщують швидку зміну погоди.А як бувають ото літом круги навколо сонця, то це прикмета ясної сонячної погоди чи великої спеки.Якщо зорі малопомітні, то буде буря. Якщо ж світлі, то влітку буде тепло, а взимку мороз.Якщо після дощу над землею лежить туман, це віщує погоду. Якщо після малого дощу із землі встає пара - то ще буде дощ.В усі свербить - буде дощ.Нема уранці роси - то буде дощ.Це справді давня і точна прикмета, що перед дощем ніколи не буває роси на траві, на городині.Як літом заплачуться вікна (роса на вікнах), то це прикмета, що буде дощ.Як нема на траві чи на дереві вранці роси, - це прикмета, що через день-два буде дощ.А як є на траві роса, то дощу найближчого дня не буде.Берізка польова згортає квіточки вінчиком у парасольку - на негоду.Жаркий липень, то і грудень буде морозяний.Якщо на сосні багато шишок - добре вродить ячмінь.Якщо влітку цвіте багато дикої моркви, то наступна зима буде теплою.Якщо навіть стара кішка починає гратися - перед дощем; молодий кіт заграє з курми чи вилазить високо на дерево - також перед негодою.Дощ іде, але кури не ховаються, -сподівайся затяжних опадів, навіть на кілька діб.Гуси вилежуються і брьохаються у воді, котру їм заготували, - на дощ.Корови знехотя й ліниво піднімаються вдень, коли їх вигонять у череду, - буде спека, а коли чекають попасичів - на спад температури.Худоба збивається докупи - на негоду.Корови мало п'ють води, вдень сплять - на дощ.Якщо корови ввечері пожадливо скубуть траву - назавтра збереться на дощ.
Різдвяна історія, яку я хочу розповісти, сталася насправді. І хоча тут не йдеться про чари, але розповідається про справжнє різдвяне диво! В однієї маленької дівчинки з родини пішов тато. Новий рік зустрічали без нього. Мама, дідусь та бабуся подарували дівчинці подарунки, але вона не дуже їм раділа. Дівчинка сильно нудьгувала за батьком. І ось настав святвечір, вечір народження немовляти Ісуса Христа. Дівчинка загадала Богові бажання, щоб тато повернувся додому. Вона розповіла про це мамі, але та відповіла, що людину не можна повернути просто так. Можна в магазині купити в подарунок ляльку або ляльковий будиночок, нові воланчики для бадмінтону. Але жива людина - не річ. Вона прийде тільки, якщо сама захоче. Дівчинка розплакалася та заснула. Прокинулася вона пізно, засмучена. Мама почала її кликати вийти до іншої кімнати, де стояла прикрашена святкова ялинка. Дівчинка подумала, що їй знову дарують якусь річ, щоб втішити. Вона навіть не хотіла йти дивитися. Але коли дівчинка вийшла в зали, то побачила свого тата! Він прийшов вранці, поки вона ще спала. Папа повернувся додому назовсім. Він приніс дочці солодощі на свято, але дівчинка раділа зовсім не їм, а тому, що тато знову вдома. Ось такий різдвяний подарунок отримала одна бідна маленька дівчинка.
