Перепишіть речення, підкресліть головні члени речення, накресліть схеми, дайте повну характеристику речення.
1. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине ніким
не спізнана охоплював його і стиснувши тремтячі руки він заплющував очі
(В.Підмогильний).
2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби
неквапливому розміреному ритмі а насправді спішать спішать щоб устигнути
щоб із вирощеного ні зернини не втратити бо ж відомо нива раз на рік родить
(О. Гончар).
3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити
але бризки злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив
Твердовського з голови до п’ят (Я. Дубинянська).
4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що
стиха піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним
оксамитовим гудінням (Є. Гуцало).
5. Батько наш загинув несподівано в перші дні війни ми все ще сподівались
що його випустять і ми ще не збагнули що лишились самі коли війна
розгорілась насправді (Ю. Покальчук)

Наш світ досить жорстокий. Тим, хто нас оточує, часто потрібні елементарна підтримка або співчуття, треба лише озирнутися навколо. Хіба складе великих труднощів до старому перейти на інший бік вулиці через гучну магістраль, поступитися місцем інваліду, пропустити поза чергою жінку з дитиною? Іноді наша рука потрібна перехожому, що послизнувся в ожеледь. Наша небайдужість позбавить дівчину від нав’язливого хулігана, а добре слово — підбадьорить пригніченого друга.

Хіба складно сходити в аптеку за ліками для сусіда, розділити з кимось його горе, підставити плече у важку хвилину? Навколо багато людей, які потребують нашої до та захисту. Головне — не проходити повз, потупивши погляд…

Одного разу зі мною стався повчальний випадок, після якого мені довелося зробити важливі висновки. На літніх канікулах мої бабуся і дідусь вирішили відправитися на прогулянку в ліс. Вони живуть в своєму будинку, а недалеко тече велика річка і стоїть зелений ліс. Я пішла з ними. Ми довго ходили по лісовим стежкам, було тепло, бабуся розповідала цікаві історії, а дідусь красиво свистів. Він обіцяв, що колись навчить і мене так свистіти. Скоро я сказала, що втомилася і бабуся дістала зі своєї похідної сумки покривало і простелила на зелену травичку. Ми влаштували пікнік.

Объяснение:

Надеюсь подойдёт )