Перепишіть вірш і виконайте завдання. Люблю чернігівську дорогу - весною, влітку, восени. Там досі моляться Стрибогу високі в сонці ясени. Дівчата ходять, мов Княгині, Цвітуть смарагдові луги, Русявокосі Берегині позолотили береги. Там переходять шлях уповні. Під осінь в кожному селі немов димки димлять жертовні копають люди картоплі, Бори стоять, такі соснові! Ведмедів бачать уві снах. Вінки цибулі бурштинові там висять просто на тнах, Від магістралі за два метри, уся закутана в iцо е, сидить бабуся, як Деметра, у відрах моркву продас, Шофер гальмує мимоволі, стоять колеса в шелозі", - несе хтось яблука в приполі, несе хтось груші в картузі, І знову мчиш, як метеор, ти, І довго світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші... Л. Костенко A. Підкресліть одиничні розділові знаки однією рискою, а парні - двома.
Б. Обведіть кружечком видільні розділові знаки,
В. Випишіть виділені слова й розберіть їх за будовою.
задание только А,В
Відповідь:
Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини.
Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля.
Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.
Від тихого лісу віяло тривогою.Ще досі біле небо враз стало чорним, роздався гуркіт грому. Я піднявся на невеликий пагорб краще роздивитися дорогу. Мій навігатор крутив стрілкою у різні боки неначе кажучи:"Хлопче, чого стоїш? Ноги в руки і біжи куди очі бачать!". Тоді я й схаменувся. Дременув кудись в ліс. Малесенькиі краплі дощу сікли мені обличчя , але я не зупинявся. Спинились мої ноги , як тільки побачив сухеньку малу хатину біля озера. Спалах , гуркіт жахливого грому , іще спалах... Не знаю, що відбулося , але зранку я прокинувся у хатині , біля мене сиділа із чашкою в руках старенька бабуся...