Перепишіть, знайдіть однорідні члени речення, визначіть їх синтаксичну функцію, морфологічне вираження та засоби зв’язку. 1. Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий). 2. Підстароста був високий, худий, з землистим обличчям, такими ж довгими і сухими руками (П. Панч). 3. Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос (Г. Тютюнник). 4. Спека і тиша – передвісники бурі (П. Кочура). 5. А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби (Л. Костенко). 6. …Я з жахом побачив, що переді мною не бекас, а один із юних моїх співрозмовників (М. Хвильовий). 7. Любив Кирило не тільки працю, а й гостину (Ю. Мушкетик). 8. Люди стояли мовчки, похилившися, понуро прикипівши поглядами до попелища (Ю. Смолич). 9. Краю мій. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний). 10. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 11. З-під тонких брів дивилися на нього не то перелякано, не то розгублено великі очі (П. Панч). 12. Корову в решето подоїв, та ще й на долю звалив (Народна творчість). 13. Ледве мріє, мов привид, далекеє соннеє місто, ні вогнів, ані гуків музики до моря не шле (Леся Українка). 14. З дитячих років найдужче вона любила весну з її гомоном неспинної води, цвіріньканням перших пташок, жадобою цвіту, росту кожного дерева, кожного кущика, кожної билинки (О. Іваненко).
У середині слова м'якість приголосних звуків [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] позначається м'яким знаком лише перед твердими нешиплячими: козацький, товариський, призьба, боротьба, їдьте, ненька.
Вченому світ, а невченому тьма.Грамоти вчиться — завжди пригодиться.В дієсловах перед часткою -ся (-сь) м'який знак зберігається: зберігають- зберігаються, будують- будуються, стань- станься, постачають- постачаються.
Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм.
Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.
Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу.
Треба активно розвивати своє мовлення.
Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення.
Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи, зрозуміле і легко сприймається.
Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.