Поставити подані іменники в кличний відмінок:
друг, колега, бранець, земля, воля, швець, Богдан, Ілля, Борис, кравець, хлопець, молодець, майор, полковник, капітан, лейтенант, син, кум, Михайло, Павло, юнак, Київ, боєць, поезія, пам’ять, світ, слухач, Анастасія,чумак, красуня, край, ніч, Галя, вітер, брат, радість, жнець, душа, лицар, Ростислав.

В узагальнено-особових реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою. Вони означають загальне судження, правило, закономірність. Головний член (присудок) у таких реченнях найчастіше виражений дієсловом у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (Багато будеш знати — швидко постарієш (Нар. тв.)). Рідше значення узагальненої дії можуть передавати інші форми дієслова: 1) 1-а особа однини і множини (Що маємо, не дбаємо, а втративши, плачемо (Нар. тв.)); 2) 2-а особа однини наказового Не кажи «гоп», доки не перескочиш (Нар. тв.)); 3) 3-я особою множини теперішнього часу (За одного битого двох небитих дають (Нар. тв.)); 4) форма чоловічого роду минулого часу (Цілив у ворону, а попав у корову (Нар. тв.)).

Узагальнено-особові речення переважно вживаються у прислів’ях та приказках, а також у художньому, публіцистичному стилях мовлення.

Вже настав Великдень. В магазинах продаються Пасхи. Мені дуже подобається це свято. Мама пече пасочку, я ( З сестрою\братом) прибираюся в кімнатах. Тато купує все потрібне в магазині.
На великдень також варять яйця, фарбують их. Фарбують их за до писачків. Спочатку малюють на яйці візерунок, потім беруть віск, і за до воску та писачку обводчть узор. Потім яйця фарбують, і виходять красиві та смачні яєчка.
В Великдень я також люблю насолоджуватися пасочкою, яку приготувала мати.
Я дуже люблю Великдень!