Прочитайте речення, розставте розділові знаки, визначіть вид СПР, запишіть 1.Зелений хліб вийшов із землі травицею розкішною неначе килимом укрив степ.
2. Гей ти степ широколанний мій килиме срібнотканий розпростерся ти широко що не скине й орле око.
3. Прославився так що й на люди вийти соромно.
4. А злива так само почала відходити як і надійшла.
5. Годують нас такою смачною юшкою що навіть Карпо Ярковий п'ятнадцять мисок умолотив би.
6. Мальви й чорнобривці розрослися рясно начебто гостинці маминої ласки.
7. Як дбаєш так і маєш.
покращити якість навчання дисципліни, на кафедрі вважають за потрібне... 3.
Вас розглянути моє прохання і вжити заходів стосовно цих студентів. 4. Я
виходжу на наступній зупинці. 5. Більшість цих наказів виконана. 6.
Через хворобу він став відставати від інших. 7. Перегорніть сторінку книжки. 8.
Він діяв згідно з розпорядженням. 9. Юрати участь у студентській конференції.
10. Будь-яка речовина складається з дуже малих часток — так званих атомів. 11. Все,
що є у природі, складається приблизно зі ста основних речовин, які називаються
елементами. 12. Атом — це найдрібніша доля елемента, яка ще залишається самим
елементом (зберігає всі його властивості). 13. Атоми різних елементів можуть
поєднуватися разом, утворюючи вщент нові речовини. 14. В ядрі урана, одного з
найважчих елементів, 92 протона.
Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.