Прочитайте текст. Виконайте завдання 9-11 до нього (1) Коли йдеться про майстерність письменника, про його підготовленість до відповідаль-
кої творчої праці, калк хочемо визначення справність таланту, то неодмінною ознакою тут
буде, мабуть, саме це: малодній митець повинен вслухатися в мову народу, душею сприймати
народне слово, його багатобарвність, розмаїття, красу, часом глибоко приховану.
(2) Не було випадку, щоб видатній твір літератури був написаний сірою мовою, щоб ада-
лось його вибудувати словами тужитими, знебарвленими. (3) Убога стіліетика найчастіше
е породженням уборої думки. (4) Станкитись до мови творчо, сміливо, але й з безмежно відпо-
відальністю — це чудово вміла робити наша класична література. (5) Досвіти
вчить, що най-
вища майстерність художника слова у його вірності життєві із правді, яка вбирне небепрал-
ду народної мови, засвідченуів пісенному ліризмі, ів гуморі, і в згустках афористично мислі
(8а О. Гончарем).
9. Речення в тексті ускладнені такими компонентаман, ОКРІМ
Апоширена прокладка
В ідокремлене Начення
Б однорідні обстави
10. У тексті е такі види речень, ОКРІМ
А складносурядного
Б болеnолучаткового
Б складнопірдлого
г простого
рення і антта в нам не побено
вставте со во
O2 O2​

"Ой не ходи Грицю" - Маруся Чурай

Объяснение:

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки — чарівниці.

Котра дівчина чари добре знала,

Вона ж того Гриця та й причарувала.

Інша дівчина чорнобровая,

Та чарівниченька справедливая.

У неділю рано зілля копала,

В понеділок — переполоскала,

Як прийшов вівторок — зілля ізварила,

У середу рано Гриця отруїла.

Прийшов четвер — Гриць уже помер,

Прийла п’ятниця — поховали Гриця.

А в суботу рано

Мати дочку била:

— Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

— Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має…

Нехай же Грицько нас двох не кохає!

Нехай не буде ні тій, ні мені,

Нехай дістанеться та й сирій землі.

Така тобі, Грицю, за теє відплата —

З чотирьох дощичок темненька хата…

Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.

І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.

Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.

Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.

Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !