Прочитайте. Визначте iменники, що не належать до жодної з відмін. З'ясуйте відміни інших іменників.
1. Я ділю із вербою всю журбу до краплини, обнімак тополю і
горнусь до калини. 2. Виводить соло півень на тину.
3. Він горланить, розчешіркое дзьоба ножицями. 4. Селяни всі потроху філософи, бо все життя ходить
біля землі, хліба, меду, сонця. 5. У маляти заболить
пальчик, а у матері серце.
6. Доброта
виховується доброток, справедливість справедливісти.
С 1864 года он учился в Петербургской 7-й гимназии, в 1872 г. преобразованной в реальное училище. В 1874 году Гаршин окончил училище и поступил в Горный институт, но не закончил его. Война с Османской империей прервала его занятия: он поступил вольноопределяющимся в действующую армию, был в делах, получил ранение в ногу. После войны был произведён в офицерский чин и вышел в отставку.
Уже ребёнком Гаршин был крайне нервным и впечатлительным, чему слишком раннее умственное развитие. Впоследствии он страдал приступами нервного расстройства и в возрасте 33 лет совершил самоубийство, бросившись в лестничный пролёт (т.к. падение было с небольшой высоты, смерть наступила лишь после нескольких дней агонии). Писатель похоронен на «Литераторских мостках», музее-некрополе Санкт-Петербурга[4].
Брат — Евгений Михайлович Гаршин (1860—1931). Педагог, литератор, критик, общественный деятель, издатель. Окончил историко-филологический факультет Санкт-Петербургского университета в 1884 году и преподавал русскую словесность в одной из С.-Петербургских гимназий. Его статьи и очерки печатали журналы «Исторический вестник», «Русское богатство», «Русская школа», «Звезда», Вестник изящных искусств, а также газеты «Голос», «Биржевые ведомости», другие издания. С 1901 года он директор Таганрогского Коммерческого училища, действительный статский советник. Е. М. Гаршин автор книг — «Новгородские древности», «Общественное и воспитательное значение археологии», «Критические опыты», «Русская литература XIX века» и некоторых других.
Объяснение:
Всі ми мріємо. Хтось більше, хтось менше. Хтось про звичайне, земне, а хтось про напівреальне, фантастичне. Хтось масштабно, а хтось потрохи. Але всім нам хочеться, щоб наші мрії збувались. Але не всі знають як це зробити. Тож що треба зробити для здійснення своєї мрії? Мрія – ціль – дія – результат. Отак схематично можна зобразити шлях до здійснення мрії. Ніби все просто, чи так лише здається? Звичайно треба розуміти наскільки реальною є мрія. Ні, не треба думати, що мріяти про подорожі на інші планети абсурдно, адже так би ми жили сьогодні і без світла і автомобілів, бо це і (багато інших винаходів) з’явились саме завдяки мріям. Але ж не треба мріяти про те, щоб погладити динозавра – хоч й існують думки про машину часу, але ж поки цього ніхто не зробив (хоча не варто виключати й такої ймовірності). Визначившись наскільки реальною є мрія, варто зрозуміти скільки часу потрібно на її втілення. Якщо ви мрієте про шоколадний торт, то тут все просто – півгодини для походу в магазин і ваша мрія здійснена. Або ж півдня для приготування торту і ви вже смакуєте своїм тортом. Ну добре, з другим варіантом не все так просто. Іноді треба дві-три спроби, щоб справді смакувати своїм тортом. От на це і треба звернути увагу. Час на втілення мрії і вміння його розрахувати – це один з ключів успіху мрії. Якщо ви хочете купити новий автомобіль популярної марки, то, звичайно, ви навряд зможете заробити на нього за місяць. Якщо “прорахуватись” з часом, то неможливість (а так здаватиметься, якщо ви не встигнете здійснити мрію за відведеней час) її здійснення буде для вас катастрофою. Якщо мрія масштабна, мається на увазі велика, яка потребує багато зусиль, то вона потребує і багато часу. Варто розуміти просту істину – час не головне, головне якість. Окрім реальності і розрахування часу мрії, які вже по суті перейшли у розряд цілей, потребують дій. Мріяти про вміння складати оригамі лежачи на ліжку це, звичайно, цікаво, але з цієї мрії нічого не буде, якщо не діяти. Треба встати з ліжка, записатись в гурток оригамі чи почати самостійно освоювати це мистецтво. Спочатку вам щось не вдаватиметься, щось буде йти не так. Але тут знову варто згадати про час – декілька спроб і все почне вдаватися. Головне – діяти, що буквально означає “втілювати свою мрію в життя”. Докладаючи зусиль, приділяючи часу і додаючи бажання цілком реально пройти шлях від абстрактної мрії до реального результату. Тому мрійте і дійте. Все вийде!