Всі вони на око прості, але вдуматися в них, то з дива не виходиш, кілько життєвої в них правди, та як широко треба їх розуміти.
Слова такі, такі вислови назвали вчені літературознавці – крилатими словами, що начебто вони перелітають від людини до людини, то розраду в душу вносять, то кажуть розумові над ними задуматися, й, залишивши в неї свій нестертий слід, летять собі далі, а людина приймає їх за свої й уживає їх як коли цього треба, – як свої.
1. Пташки сиділи на деревах. (Підмет - пташки; присудок - сиділи)
2. В житті трапляються дива. (Підмет- дива, присудок - трапляються)
3. Вони дивились фільм на великому екрані. (Підм.- ВОНИ, прис.- ДИВИЛИСЬ)
4. ВІД цього гуркоту стрепенулися птахи. (Підм. - ПТАХИ, присуд.- СТРЕПЕНУЛИСЯ)
5. Її серце тріпотіло в страшному передчутті. (Підмет - СЕРЦЕ, ПРИСУДОК - ТРІПОТІЛО)
6. У казкового героя були червоні чоботи. (Підмет- героя, ПРИСУДОК- були)
7. Листочки каштанів щільно вкривали асфальт. (Підмет - листочки, ПРИСУДОК- вкривали)
Объяснение:
Можливо це в)
Объяснение:
P.S. "Про крилаті вислови"
Всі вони на око прості, але вдуматися в них, то з дива не виходиш, кілько життєвої в них правди, та як широко треба їх розуміти.
Слова такі, такі вислови назвали вчені літературознавці – крилатими словами, що начебто вони перелітають від людини до людини, то розраду в душу вносять, то кажуть розумові над ними задуматися, й, залишивши в неї свій нестертий слід, летять собі далі, а людина приймає їх за свої й уживає їх як коли цього треба, – як свої.