Прослухайте пісні «Там, де ми є» (гурт «Антитіла») і «Чомусь так гірко плакала вона» (О. Пономарьов). Випишіть слова, які виконавці неправильно вимовляють, і затранскрибуйте їх.
- Як, на Вашу думку, легше за все знайти ключик до серця дівчини? - Що Ви маєте на увазі? - Ось конкретна ситуація: є одна дівчина, яка втратила довіру до людей. Вона мені дуже подобається, і я хотів би повернути їй радість спілкування. - Довіра повертається в процесі спілкування. Ви можете просто поговорити з нею відверто і щиро, сказати їй слова, які вона вже майже не сподівалася почути: ти дуже хороша, ти гарна, ти маєш чудовий голос (або ти чудово малюєш)... Найголовніше, щоб ці слова йшли від самого серця. - І тоді вона мені повірить? - Вона повірить, якщо відчує вашу щирість і бажання прийти на до - То ви вважаєте, що правильно і вчасно сказані слова можуть зробити чудеса? - Так, ваша розмова повинна бути чемною, ввічливою, задушевною, тактовною - і тоді до серця будь-кого з людей ви підберете ключик. - Мені дуже сподобалися ваші поради, я обов"язково ними скористуюся. Дякую вам. - Нехай щастить!
- Доброго ранку, Анно! Чи можеш ти сформулювати мені справжню ціннісь спілкування? -Привіт! А чи має це сенс? Як би то ми контакнували зараз, аби не мова? -Ось тут ти не зовсім маєш рацію! А як же мова жестів? Чи ти забула про інші засоби спілкування? -Ох, а дійсно! Я й думати забула про це. - А дарма! Мова - це, звісно, важливо, але то не єдиний засіб спілкування. -Авжеж. Але яким би засобом спілкування ми не користувалися, спілкування - це дуже важливо, адже так? -Звісно! А знаєш чому? -Мабуть, ми маємо взаємодіяти один з одним, ділитися своїми думками через спілкування? -Так, то вірно! -Тепер то мені зрозуміло. - Що саме? - Зрозуміло те, що справжня цінність спілкування - невичерпанна. Треба цінити свою мову.
- Що Ви маєте на увазі?
- Ось конкретна ситуація: є одна дівчина, яка втратила довіру до людей. Вона мені дуже подобається, і я хотів би повернути їй радість спілкування.
- Довіра повертається в процесі спілкування. Ви можете просто поговорити з нею відверто і щиро, сказати їй слова, які вона вже майже не сподівалася почути: ти дуже хороша, ти гарна, ти маєш чудовий голос (або ти чудово малюєш)... Найголовніше, щоб ці слова йшли від самого серця.
- І тоді вона мені повірить?
- Вона повірить, якщо відчує вашу щирість і бажання прийти на до
- То ви вважаєте, що правильно і вчасно сказані слова можуть зробити чудеса?
- Так, ваша розмова повинна бути чемною, ввічливою, задушевною, тактовною - і тоді до серця будь-кого з людей ви підберете ключик.
- Мені дуже сподобалися ваші поради, я обов"язково ними скористуюся.
Дякую вам.
- Нехай щастить!
-Привіт! А чи має це сенс? Як би то ми контакнували зараз, аби не мова?
-Ось тут ти не зовсім маєш рацію! А як же мова жестів? Чи ти забула про інші засоби спілкування?
-Ох, а дійсно! Я й думати забула про це.
- А дарма! Мова - це, звісно, важливо, але то не єдиний засіб спілкування.
-Авжеж. Але яким би засобом спілкування ми не користувалися, спілкування - це дуже важливо, адже так?
-Звісно! А знаєш чому?
-Мабуть, ми маємо взаємодіяти один з одним, ділитися своїми думками через спілкування?
-Так, то вірно!
-Тепер то мені зрозуміло.
- Що саме?
- Зрозуміло те, що справжня цінність спілкування - невичерпанна. Треба цінити свою мову.