Рансформувати речення так, щоб виділені означення виконували роль відокремлених.
1. Вільний і винахідливий козак Степан жив у містечку Городище (Л. Мацько).
2. Обабіч уторованої дороги громадилися стрімкі й неприступні вершини (С. Плачинда).
3. Графу Потоцькому захотілося створити в Карпівці небачене у світі неповторне, незвичайне, казкове диво (П. Наніїв).
4. В уяві стояв безборонний, з величезними кулачищами полонений січовий стрілець (Б. Антоненко-Давидович).
5. Холодне й голодне дитя було відгороджене від усіх важкими стінами глухоти й німоти (М. Слабошпицький).
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
- Оксано!
- Що?
- Досить просто стояти, ми сюди пришли подарунок купляти чи на книжки подивитись і піти?!
- Так..Подарунок треба купити, але ми вже близько годину не можемо нічого найти .
- Може давай вже нарешті попросимо до у консультантів?
- Ні, я соромлюсь, мені завжди здається, що я набридну продавцям, бо дуже довго щось обираю
- Оксано! Не треба хвилюватися, це зовсім не повино тебе насторожувати. Це магазин , і всі люди , які тут працюють , мають допомагати покупцям , таким як ми.
- Гаразд, Олено, я спробую.