Раскрівши значення фразеологізмів ,підкрелити їх як члени речення .

1)То був якийсь блискучий карнавал... Здавалось , налетів дев'ятий вал.

2)Майбутнє не стригтиме людей під одну гребінку.

3)Ви мене привітали, моє серце ,моє душу одігріли...

4)Коли навкруги всі мовчать , писменники говорять езоповою мовою.

5)Майбудь ,до нових віників доведеться вас виглядати .

6)У печінках мені сидить оця дискусія.

Багатий дивується, чим бідний годується. 
Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться. 
Краще переконувати словами, ніж кулаками. 
Біда – великий учитель. 
Біда не ходить лісом, а між людьми. 
Тиха вода береги ломить. 
Два гриби в один борщ – то забагато. 
Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі. 
Кривда людська боком вилазить. 
Слово біжить, а письмо летить. 
Причепили ще й гіркого до лихого. 
Довгі бруньки на деревах – спізниться літо. 
Літо з дощами – осінь з грибами. 
Багато зимою інею – на врожай. 
Сонце на літо, а зима на мороз. 
Проземлю піклуйся – золотим зерном милуйся. 
Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка. 
Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха. 
Яка пшениця, така й паляниця. 
Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Це твір на тему "Несправедливість в літературних творах". Роман "Злочин і покарання" написаний Достоєвським після каторги, коли переконання письменника взяли релігійне забарвлення. Пошуки правди, викриття несправедливого устрою світу, мрія про «щастя людства» в цей період поєднувалися в характері письменника з невірою в насильницьку переробку світу. Переконаний, що ні в якому устрої суспільства неможливо уникнути зла, що зло виходить з душі людини, Достоєвський заперечував революційний шлях.
Це може бути трохи не те, що тобі потрібно, пробач.