Розмежуйте подані речення на прості та складні, виділивши граматичні основи. Пронумеруйте частини складних речень. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Охарактеризуйте засоби зв’язку предикативних частин. Створіть графічні схеми 5 складних речень. І. 1.Я притьмом біжу через грядку до дідового піджака, добуваю з кишені кисет, вибігаю на сінокіс і, стрибаючи через покоси, мчу до діда (В.Симоненко). 2. Від співу щедрого — цвітуть льони, від голосів аж ниви розляглися (М. Сингаївський). 3. На галявинах цвіте білий ряст, сон, несміливо визирають синенькі квіточки на тонесеньких стебельцях (П. Автомонов). 4. Обабіч дороги дзюрчать струмки, несучи останні талі води з полів (П. Автомонов). 5. І звідусіль вертаються сини у синьооке батьківське Полісся (М. Сингаївський). 6. Мій Києве, щаслива нота в твоєму голосі бринить (Д. Павличко). 7.Зоря зорила з високості і падала у водограй (М. Сингаївський).
ІІ. 1. В провулках поміж тинами клубочилася темрява, але небо було світле й зоряне. 2. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять. 3. Дніпро неспокійно шумить і реве, і хвиля берег миє, і мла стоїть від землі до неба, глухого, беззоряного. 4. П’янить ромашкою трава, і він неначе у жнива приліг спочить, сказати слово, а тільки рана випадково йому дихання забива.
Іменник середнього роду Розклад відноситься до другого відміні і володіє закінченням -Е: Розклад-Розклади-розклад-Розклад-Розкладу-Розкладі. До речі, вельми поширена помилка - виділяти закінченням дві останні голосні, але то що добре для прикметників не завжди вірно для іменників, що і доводить схиляння слова.
Однокореневі словами виявляються: Розклад-Розписати-Писати-Письменник-Писемність-Лист.
Отже коренем слова буде морфема -ПІС-.
Далі виділимо в складі слова приставку рас, суфікс-а- від дієслова Розписати і суфікс іменника -НІ- (ний).
Отримуємо: РАС-ПІВ-А-НІ-Е (приставка-корінь-суфікс-суфікс закінчення), основа слова: РАСПІСАНІ-.
Объяснение:
ответ: Текст-розповідь, в ньому про щось розповідається, про якісь події. До такого тексту можна поставити запитання «Що відбулося?» Такий текст розкриває тісно зв'язані між собою події, явища, дії ,які відбувалися в минулому або відбуваються в теперішньому часі. Даний тип тексту представляє світ у подіях і діях.
Наприклад.
В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї-у вирій. Летять вони без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячі років.
Текст-опис, в ньому розповідається, яким є предмет. До такого тексту можна поставити запитання «Який предмет?» Опис розкриває ознаки предмета, його тимчасові характеристики чи постійні властивості, якості, стани. Найчастіше опис – це картина, що не описує події. Різновидом опису в офіційно – діловому мовленні виступає характеристика.
Наприклад.
Настала зима. Зимове сонце мало гріє. Сонячні дні бувають дуже рідко. Низьке сіре небо насупилося над нами. Пухнастий сніг падає на землю.
Текст-роздум, в ньому щось доводиться або заперечується. До такого тексту можна поставити запитання «Чому таким є?» Роздум має на меті досліджувати предмети чи явища, розкрити їхні внутрішні ознаки шляхом аргументації (пояснення). Варіантом роздуму вважають визначення і пояснення, що існують у наукових текстах, у мові масової комунікації.З такими типами текстів ти зустрічаєшся у шкільних підручниках.Часто роздум складається з таких частин: основна думка, яку треба довести і обґрунтування (доведення) цієї думки за до доказів і висновок.
Наприклад.
Чому пташку назвали шишкариком? Свою назву пташка отримала від слова шишка.
У шишкарика дзьоб, як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.Объяснение: