розпределить слова-Разом, Окремо, Дефис: Побіля верб, з поміж колосків,
під час свята,
під саме різдво,
бути при діях,
посеред беріз,
і з за дерев,
наперекір незгодам,
у супереч сподіванням,
в наслідок дощів,
у зв'язку з похолоданням,
повуха,
з над кручі,
у напрямку до мене,
за до троса,
по дорозі,
за високим парканом,
понад побережьям,
поза селом,
до канікул,
з десяток,
за Ярослава Мудрого,
за кордон,
у вагоні.
2 Гора з горою не сходиться,а людина з людиною зійдеться.
3 Працювати не розгинаюци спини.
4 Грошей мало - не біда , як є друзів череда.
5 Щоб рибу їсти , треба в воду лізти.
6 Не краса красить , а розум.
7 Близько лікоть , та не вкусиш.
8 Не май сто кіп у полі , май друзів доволі.
9 Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.
10 Печені голуби не летять до губи.
13 Хто знання має , той і мур зламає.
14 Без роботи день роком стає.
15 Над друга старого нема в світі нікого.
Мова — це таке поняття, яке для кожної людини є особливим та індивідуальним. В цілому світі не знайдеться така особистість, яка б не мала рідної мови. Зрозуміло, що в кожного народу різні мови, але в цьому нема нічого дивного.
Для мене рідна мова — це мова колискової, яку у дитинстві мені співала матуся. Це мова, якою я спілкуюся кожен день. Це мова, якою розмовлятимуть мої діти та онуки. Рідною для мене є українська і я цим пишаюся, тому що саме ця мова така милозвучна та поетична, багата та співуча!
Українська мова пройшла важкий шлях свого становлення. Досить довгий час її принижували та гнобили, затоптували в багнюку. Навіть був такий період, коли моя рідна мова вважалася «неіснуючою». Але вона пройшла через всі перешкоди, вистояла, не зламалася, завдяки цьому ми тепер вільно та без перешкод можемо спілкуватися українською. В наші дні українська мова стає все популярнішою, вважається престижно та модно розмовляти нею.
Для мене українська – це не тільки засіб спілкування, це ще й святиня, яку треба оберігати все життя. Мову треба цінувати як зіницю ока, тому що без неї народ втрачає свою вартість. Недарма ж люди кажуть, що без мови не буде нації. Мова повинна бути в кожного з нас глибоко в серці, тому що вона невід’ємна складова народу та держави.
Кожна людина ставиться по-різному до тієї мови, якою вона розмовляє. Дехто пишається нею, хтось соромиться її, а є й такі люди, які ставляться з байдужістю до рідної мови. Але така байдужість не призводить до хорошого фіналу. Отже, треба цінувати, пишатися та оберігати нашу національну святиню – мову. Недарма ж вона пройшла такий важкий шлях, щоб зараз бути забутою та знеславленою.
Для мене українська мова означає дуже багато, адже мої предки розмовляли нею ще з давніх часів. Вона передається з покоління в покоління, наче дорогоцінний скарб. Я б хотіла, щоб українська мова була в пошані кожного з нас, тому що ми — українці, достойні громадяни своєї держави.
http://ukrtvory.ru/shho-dlya-mene-ridna-mova.html