САМОДИКТАНТ Щойно лінива ок...анс…ка хв..ля ві(д/т)лягла до гл...б...ни, на пі(ш/щ)аному п…р...коти/полі пляж(а/у) розіграл..ся пру(д/т)кі п..р..гони кр..хітних краб..нят. Вони на/ввип..р..дки, боком/боком то втікали від загрозл..вого виру то зашпортавш..сь (у/в) вик…нутій на б…р…г драгов..ні бл..скавично ховал..ся (у/в) пробур..ні на/швидку/руч нірки. Ок…ан ві(д/т)кочувався, мал..ча бе(з/с)печно в…літала на повітряних бул..ках-світ..лячках (зі/з) своїх схованок. І тіл..ки хода біло/шкірого чужин..ця та знайомі чор..ні тіні троп..чних кажанів полохали фе..рію вічного нічного руху.
Антон Веремій забр..оханий по/пояс бав…вся з краб..нятами мов мала дитина. Здавалося ще мить - і його долоня нал..та втомою бе(з/с)діяльності в/решті накриє якого/небу(д/т)ь (з/с)нахабнілого кл..шоногого в..дмед..ка.
Та накочувалася ч..ргова пі(ш/щ)ана каламуть - і ні краб..нят ні зоставл..них на піску слідів. Ок..ан жадібно зл.зував най/менші сторо(н/нн)і втруча(н/нн)я на свою т..р..торію що/разу нав..ртаюч(и/і) б..р..говій смузі її пр..родну цнотливіс..т…
(120 слів, за Павлом Шевченком)
Слово «козак» означає «вільний воїн». Козаки були об'єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок — Дону і Дніпра.
Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були татари. Воїни вибирали отамана-найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, сміливими і відмінними наїзниками. Багатьом їздовим трюкам вони вчилися у своїх ворогів.
Оскільки російські царі все більше і більше підсилювали свою владу над країною, перед ними була серйозна проблема — як контролювати гордих і незалежних козаків? Але в 1654 році вони прийшли до мирної угоди. Козакам було дозволено зберегти села і свою свободу, але вони повинні були воювати за наказом царя.
Зараз відроджено багато традицій козацтва, і навіть є сформовані козачі полки, але вони вже не вільні воїни минулих часів.
Объяснение:Цей учинок я вважаю благородним, так як мені товариш дуже допоміг.
Одного разу ми ходили на став з товаришем Андрієм, поряд гуляли погані хлопці, кожен раз ми втрапляли в халепу через них,як сталось й цього разу.Хлопці почали глузувати з нас,і сперечатись.Коли Андрій почав погрожувати, що вони отримають своє, один з хлопців(самий головний з їхньої компанії)Федько підійшов і штовхнув мене в озеро так як я не вмію плавати я почав тонути.Андрій залишився на березі, і вони забрали в нього його мобільний телефон, дорогий, батьків подарунок.То замість того, щоб повернути його він пригнув воду щоб до мені,і ми разом виплили на берег.Та телефон всеодно повернувся, так як ці хлопці наші сусіди, ми розповіли усе їхнім батькам і без покарання не обійшлось.
Ось і кінець нашої пригоди.