Синтаксичний розбір речення Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів... А вві сні бачив сонце, і поле безмежне, і стежки без краю в достиглих хлібах
1. Борис Савович казав що право на пробачення треба заробити. 2. Ніхто не покривдить, якщо бути сумлінним і старатися, це обіцянка. 3. Вчительці дуже цікаво, як же це він свій авторитет здобув. 4. Хлопцю набридли ці лелеки, вбити хоче їх, але такого закону немає. 5. Антон Герасимович не падає духом, все ж таки в нього друге місце! Срібло! Мати не буде турбуватися за мене, вона знає, що зі мною все гаразд.
Пряма мова – это когда есть предложения и тот кто их сказал, автор слов. Это как пишут в рассказах, допустим:
Эти звёзды были сегодня особенно прекрасны. Двое подростков сидели на крыше дома и любовались красочным, ночным небом.
— Красивая сегодня луна) — произнесла девушка, глядя парню в глаза. (Вот к примеру, то что девушка сказала, это и есть "пряма мова", а что после тире, это слова автора, он оповещает кто это нам сказал)
Парень удивлённо посмотрел на неё.
— Умереть бы) — после этих слов он крепко её обнял. (Вот сново "пряма мова" и слова автора.)
1. підмет - пісня, дума. присудок - не вмре, не загине. другорядні члени речення - наша, наша
2. підмет - осінь. присудок - вишиває. другорядні члени речення - на канві, зеленій, квітки, золоті.
3. підмет - душа. присудок - є. другорядні члени речення - слові, кожнім, своя.
4. підмет - садки. присудок - квітуть. другорядні члени речення - вишневі, урочисто, цвітом, чистим, білим, не сказано.
Частини мови: наша (займенник) , пісня (іменник) , дума (іменник) , не (частка) , вмре (дієслово) , загине (дієслово) , вишиває (дієслово) , осінь (іменник) , на (прийменник) , канві (іменник) , зеленій (прикметник) , золоті (прикметник) , квітки (іменник) , у (прийменник) , кожнім (займенник) , слові (іменник) , є (дієслово) , душа (іменник) , своя (займенник) , білим (прикметник) , не (частка) , несказанно (прислівник) , чистим (прикметник) , цвітом (іменник) , урочисто (прислівник) , квітуть (дієслово) , вишневі (прикметник) , садки (іменник)
1. Борис Савович казав що право на пробачення треба заробити. 2. Ніхто не покривдить, якщо бути сумлінним і старатися, це обіцянка. 3. Вчительці дуже цікаво, як же це він свій авторитет здобув. 4. Хлопцю набридли ці лелеки, вбити хоче їх, але такого закону немає. 5. Антон Герасимович не падає духом, все ж таки в нього друге місце! Срібло! Мати не буде турбуватися за мене, вона знає, що зі мною все гаразд.
Пряма мова – это когда есть предложения и тот кто их сказал, автор слов. Это как пишут в рассказах, допустим:
Эти звёзды были сегодня особенно прекрасны. Двое подростков сидели на крыше дома и любовались красочным, ночным небом.
— Красивая сегодня луна) — произнесла девушка, глядя парню в глаза. (Вот к примеру, то что девушка сказала, это и есть "пряма мова", а что после тире, это слова автора, он оповещает кто это нам сказал)
Парень удивлённо посмотрел на неё.
— Умереть бы) — после этих слов он крепко её обнял. (Вот сново "пряма мова" и слова автора.)
Надеюсь я вам хоть как-то ^^