Складіть і запишіть речення за поданими схемами. поставте потрібні розділові знаки.
1. неозначена форма дієслова означає неозначена форма дієслова. 2. іменник мов іменник. 3. іменник прикметник. 4. іменник це іменник. 5. займенник іменник. 6. іменник не іменник. 7. неозначена форма дієслова не неозначена форма дієслова. 8. неозначена форма дієслова іменник.
Казна-де, з діда-прадіда, день у день, аніяк, з ранку до вечора, де-не-де, пліч-о-пліч, згарячу, аніскільки, час від часу, по-батьківськи, опівночі, страшенно, будь-як, де-небудь, ні туди ні сюди, по-українському (або по-українськи), на зло, влітку, по-заячи.
І трохи правил, аби Ви орієнтувалися надалі)
Частки:
1. Разом пишуться частки «аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим» (чимшвидше, якраз, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось).
2. Через дефіс пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, -небудь, бо-, -но, -то, -от, -таки» (де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но).
3. Окремо пишуться частки, коли між часткою й словом, якого вона стосується, стоїть інше слово (аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому).
Прислівники:
1. Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, сам-один, видимо-невидимо.
2. Через два дефіси пишуться прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли.
3. Перша частина пишеться окремо, а дві наступні — через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але з усіх усюд).
4. Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, пишуться окремо: кінець кінцем (називний + орудний відмінки), один одинцем, одним одно, раз у раз (називний + знахідний відмінки), день у день, рік у рік, раз у раз, сам на сам, час від часу, один в один, з дня на день, з ранку до вечора, з роду в рід, з кінця в кінець.
ответ: не боїться,недоробишся,не матиме,не бачив,непорушним.
Объяснение:
Написання не з дієсловом
Правопис НЕ з дієсловами
Окремо Разом
З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не написати, не написав, не пишу, не писатиму, не пишучи, не написавши, не написано. У дієсловах неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати, нетерпеливитися, нетямитися, нездужатися, незчутися, які без не не вживаються;
У дієсловах нездужати (хворіти), непокоїтися (турбуватися), неславити (ганьбити), нестямитися (втратити самовладання)*;
* Ці дієслова не слід сплутувати з дієсловами не здужати (не могти, не подолати), не покоїтися (не лежати, не спочивати), не славити (не прославляти), не стямитися (не прийти до тями, не встигнути збагнути), з якими не пишеться окремо.
Від дієслів з префіксом недо- треба відрізняти дієслова з префіксом до-, перед якими вжито заперечну частку не: не добачити (не помітити), не дослуха́тися (не прислуховуватися), не дотягнутися (не дістати). Разом не пишеться в префіксі недо-, який вказує на неповноту, половинчатість дії: недобачати (погано бачити), недочувати (погано чути), недочути (погано почути), недолюблювати (відчувати неприязнь), недосипати (мало спати), недоїдати (голодувати), недооцінювати (знижувати оцінку), недовиконувати (виконувати неповністю).
Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то не обов’язково пишеться окремо: не знаний (де?) тут; не бачений (доки?) ще; не чуваний (доки?) досі; не полоханий (ким?) ніким; не задоволений (як?) зовсім. Якщо при дієприкметнику нема пояснювального слова, то не можна писати і разом, і окремо, як із прикметником: незасіяне поле і поле не засіяне.
Слід розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити формою нема), у якому не пишеться разом, і дієслово не має (він не має), з яким частка не пишеться окремо.