Зрада… Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. Зрада – це майже як смерть. Смерть довіри та близькості. Зрада – то ніби навмисне приниження близької людини.Що саме є зрадою? Адже всі ми часом обманюємо близьку людину, але зазвичай то не є зрада, лише спроба не образити або небажання посваритися. На мою думку, зрада – це свідомий обман очікувань людини на рахунок тебе. Наприклад, ти впевнюєш того, хто вважає тебе другом, що обов’язково підеш з ним до лікарні, бо він дуже хвилюється, але вже в той момент знаєш, що нікуди не підеш та навіть не попередиш. Тобто зрада – це свідома брехня про те, що людина може на тебе розраховувати.Так у всьому – у дружбі, коханні, на роботі – у будь-яких стосунках між людьми. Рано чи пізно, про зраду стає відомо, і зрадженій людині буде дуже боляче, бо вона знатиме, що довгий час до неї ставилися нещиро.Чому люди зраджують? Мабуть, на те існують дві основні причини. Перша – людині байдуже, що іншому буде боляче. А друга – в неї бракне сміливості сказати прямо, що вона більше не кохає або не хоче спілкуватися якраз через те, що боїться зробити боляче небайдужій людині, з якою не хоче продовжувати стосунки.Кажуть, найгірша зрада – то зрада самого себе, своїх поглядів та бажань. Людина ставить свої справжні потреби нижче тих, що нав’язують їй ззовні. Відмовившись від себе, можна отримати гроші, популярність або ще щось, але якщо це насправді не те, чого ти хочеш, який в них сенс?Зрадники жили у всі часи. Часто знаходилися люди, які заради власної вигоди відчиняли браму рідного міста ворогам. Та мені здається, це правда, що на чужому нещасті щастя не збудувати. Завжди важко судити про такі поняття як зрада. Можливо, у людей є виправдання за зраду, проте душевний біль зрадженої людини буде жити в її серці завжди. Та ніхто й не каже, що життя – проста штука. Я сподіваюся, що чесність і щирість у стосунках між людьми допомагають уникнути зрад.
Вот и опять после дождливой осени в наш город пришла зима. Поза ночью выпал первый снег – белый и пушистый. Он укрыл землю большим одеялом, насыпал сугробы, покрыл крыши домов. Стоят неподвижные деревья в снежном уборе – красивые и нарядные, как в сказке. Ставки и пруды сковало тонким льдом. Большинство птиц еще осенью покинули наш город и улетели в теплые южные края. Остались воробьи, снегири, голуби и вороны. Теперь они бодро скачут по белому снегу, выискивая себе корм. Зима – голодное время для птиц, поэтому их нужно подкармливать. Я рассыпаю хлебные крошки и семечки у себя на подоконнике, и по утрам наблюдаю, как птицы их клюют. Больше всех мне нравятся снегири с красными грудками, но они прилетают реже, чем другие птицы, а жаль. Зима – чудесное время года. Правда, день заканчивается очень быстро, и темнеть начинает рано, но зато зимой очень весело. Можно кататься на санках с горки, на лыжах и на коньках, играть в снежки, лепить снеговика. Накатаешься, наиграешься, потом идешь домой – мокрый, замерзший, голодный и очень счастливый. А дома тепло и уютно, стоит нарядная елка, горят гирлянды огоньков. Зима – это же время самых лучших праздников. Новый год, Рождество, колядки, Масленица – сколько веселья, вкусностей и сюрпризов. В школе каникулы – целых две недели! А перед каникулами праздничный концерт, елка и конкурсы – все классы соревнуются, кто лучше. Репетируем новогодние сказки, стихи, танцы и песни. Рисуем и готовим стенгазеты, украшаем класс. Учитель выдает табеля с оценками за первое полугодие, и если оценки хорошие, бежишь домой вприпрыжку, чтобы обрадовать маму и папу. А если оценки плохие – идешь медленно, потому что знаешь, что все каникулы проведешь за книгами. Потому и не спешишь. Хорошее время года зима. Кружатся снежинки в воздушном танце, иногда по вечерам завывает метель. С крыш домов свисают ледяные сосульки, а на окнах мороз рисует причудливые узоры. Красиво все вокруг и торжественно. Радуешься зиме и знаешь, что скоро настанет весна и все начнется заново.
