Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, ризикуєш утонути сам, а рятуючи людей з палаючого будинку, ризикуєш згоріти. Мабуть, саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.
Ті, хто під час Другої Світової війни ховав у себе єврейськіх дітей або поранених бійців, ризикували бути розстріляними разом зі своїми родинами. Одже, коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі добрі вчинки, їх можна назвати героями.
Також я вважаю героями тих, хто робить добрі вчинки, докладаючи дуже багато зусиль. Наприклад, життя Матері Терези - суцільний подвиг. На мій погляд, дослідники, що добиралися до найвіддаленнішіх куточків планети, - теж герої
Рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. Це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. Це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.
Кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. Деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. Наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю.
Нехай мільйони людей говорять на одній мові та пропагандують її, бували й такі моменти, коли мову нав’язували, але тільки ти сам обираєш на чий бік стати, чиї правила обрати.
Для мене рідною є російська мова, бо я народилася в сім’ї, де всі розмовляють лише російською. Але українську я приймаю за другу рідну для мене мову, бо я народилася та виросла саме в Україні, дуже часто чула та вивчала українську. Жодного разу я ще не пошкодувала, що українська мова стала для мене рідною, бо я змалечку чула її, вивчала в школі та у вищих навчальних закладах, бо вона ніжна та мелодійна, врешті-решт, це моя державна мова. Мова, за яку боролися та віддавали життя.
Давайте цінувати рідну мову, тому що вона буде супроводжуватиме тебе в усіх твоїх думках та пригодах, стане твоїм уявним другом, який знайде правильне слово в потрібний момент.
На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, ризикуєш утонути сам, а рятуючи людей з палаючого будинку, ризикуєш згоріти. Мабуть, саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.
Ті, хто під час Другої Світової війни ховав у себе єврейськіх дітей або поранених бійців, ризикували бути розстріляними разом зі своїми родинами. Одже, коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі добрі вчинки, їх можна назвати героями.
Також я вважаю героями тих, хто робить добрі вчинки, докладаючи дуже багато зусиль. Наприклад, життя Матері Терези - суцільний подвиг. На мій погляд, дослідники, що добиралися до найвіддаленнішіх куточків планети, - теж герої
Рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. Це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. Це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.
Кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. Деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. Наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю.
Нехай мільйони людей говорять на одній мові та пропагандують її, бували й такі моменти, коли мову нав’язували, але тільки ти сам обираєш на чий бік стати, чиї правила обрати.
Для мене рідною є російська мова, бо я народилася в сім’ї, де всі розмовляють лише російською. Але українську я приймаю за другу рідну для мене мову, бо я народилася та виросла саме в Україні, дуже часто чула та вивчала українську. Жодного разу я ще не пошкодувала, що українська мова стала для мене рідною, бо я змалечку чула її, вивчала в школі та у вищих навчальних закладах, бо вона ніжна та мелодійна, врешті-решт, це моя державна мова. Мова, за яку боролися та віддавали життя.
Давайте цінувати рідну мову, тому що вона буде супроводжуватиме тебе в усіх твоїх думках та пригодах, стане твоїм уявним другом, який знайде правильне слово в потрібний момент.
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-ridna-mova.html
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-ridna-mova.html